У нашому селі був дуже кремезний бик, якось він зірвався і почав бігати по селу, і тільки бабка з козою зупинила розлючену тварину, вона просто щось пошепки сказала, з тих пір почали ходити плітки, що бабця справжня відьма
Відьма або праведниця? Через наше невелике селище проходила залізниця, ділячи його майже на рівні частини. При селищі була невелика ферма, де тримали кілька корів і племінного бика, якого
Познайомимся у книгарні з дівчиною, на перше побачення вона запросила до себе в гості «на м’ясо». В мене з натяками не дуже, купив джентельменський набір і вирушив в гості. На порозі мене зустріла літня жінка, як виявилося згодом – її мама
Найдивніше побачення, але і найсмачніше. Зі своєю майбутньою дружиною познайомився в книжковому магазині. Вона тоді працювала продавцем, взяв у симпатичної дівчини телефонний номер. Я зазвичай так не роблю,
Шість років тому я гостювала у подруги в Європі і запізнилася на рейс, у кишені залишалося 300 євро на д‘юті – фрі, а до подруги я вже повернутися не могла
Запізнитися на літак в чужій країні. Моя реакція – паніка! Вічно я потрапляю в якісь безглузді ситуації. Одне з нещасть трапилося зі мною в аеропорту. Цю поїздку в
З України в Румунію я поїхала три роки і хочу сказати, що все ще намагаюся звикнути до місцевих звичаїв. Начебто країна і не так далеко від нашої, але різниця разюча
Про Румунію і стереотипи. Я вже три роки живу в Румунії, в місті Брашов. Хочу трошки розповісти про своє життя в цій невеликій країні, може, комусь буде цікаво.
Є в мене подруга, їй 36 років і ніколи не була заміжня. Так ось базікали з друзями і виявилося, що з кожним із нас в неї були короткі інтрижки, при цьому вона кожного раза консультувалася з нами з приводу будівельних робіт
Їй від мужиків тільки одного і треба. Коротше, є у мене подруга дитинства, з якої до сих пір зв’язок тримаємо. Зараз їй років 36 начебто. Дуже життєрадісна жінка.
Я хлопець звичайний і не звик розповідати про дивні речі, але якось вночі, здається, мене врятував чи то домовик, чи як їх ще називають. Я не фантазер, навіть скептик
Ну, те що всяка нечисть лізе до мене ночами часто, а я відбиваюся від неї кулаками й, останнім часом, спробами згадати “Отче наш”, я вже розповідав. І цей
Десь прочитала, що люди готові доплачувати за вагони без дітей – і я дуже згодна. Готова. В межах розумного, але безумовно готова. Ось уявіть. Я їду з півночі на південь, з вахти додому, більше доби. Купе є купе, і не дивлячись на те, що начебто і окремий простір, а все одно всі поруч
Готова доплачувати за вагон без дітей. Теж хочу розповісти про дорожні неприємності, тільки не про грубих таксистів і хамів в маршрутках, а про поїзди. Десь прочитала, що люди

You cannot copy content of this page