День: 06.11.2021

На розповідь моєї історії мене наштовхнула сповідь матері, з якою не спілкується дорослий син. А я чекаю не дочекаюсь, коли син виросте і піде жити своїм життям. Треба

Дочці 12 років. Вона завжди була затятою захисницею тварин, навіть зоопарк бойкотувала, на відміну від усіх нормальних дітей. Нещодавно заявила, що вони з подружкою вирішили стати вегетаріанками, і

Я спокійний нормальний чоловік, зовні не модель з обкладинок, звичайний, але симпатичний. Працюю та добре заробляю, міг би без проблем утримувати родину. Але віри у стосунки та жінок

Мені 24 роки, я одружена 1,5 року, дітей поки немає, але плануємо. Чоловік мій добрий, відповідальний, порядний, любить мене. Я його ціную, підтримую, оберігаю, ставлюся з великою симпатією.

Мої стосунки з хлопцем досить серйозні (принаймні так я вважала). У 2020 році він зробив мені пропозицію руки та серця, на яку я відповіла згодою. Ми були справді

Мені 50 років. Ось уже 11 років я розлучений. І начебто щасливий, начебто все добре, і життя таке, яким я хотів його бачити. Але все це тліє наче

Десять років тому почалося наше спільне життя. У дружини була дитина від першого шлюбу, до якої я намагався ставитись як рідний батько. На жаль, великий вплив на дитину