Хто б міг подумати, що так по-різному складуться дві долі, двох подруг. Наді та Ліди. Яких раніше називали нерозлучниками

4 місяці ago

На місцевому цвинтарі розділені березами та черемхою, є два пагорби. Один недоглянутий, з хрестом, що покосився, і табличкою, яка валяється…

– Що ж це за свято таке, теж мені…

4 місяці ago

По тому, як Люся гримить зранку посудом, Степан одразу зрозумів, що вона не в настрої. Ще б пак – він…

-Я б давно пішла. З дітьми. Я б не змогла жити, як ти! -Але ж це моя сім’я. Мій чоловік. Я люблю його і дітей… -Це не любов!

4 місяці ago

Олі не хотілося повертатися додому. Знову бачити невдоволене обличчя чоловіка, чути його дорікання, що все не так… Яка вона нездала…

– Василю, що ти диван пролежуєш? Там Катерина спадок отримала пристойний, так черга з кавалерів вже вишикувалася! А ти, як завжди, – пасеш крайніх! – Сповістила захекана мати

4 місяці ago

Василь лежав на дивані перед телевізором – сьогодні неділя, на роботу не треба поспішати. Щоправда, мати просила скосити на подвір'ї…

— Як куди? Яке сісти? Сидить рідня, а вас допомагати покликали, гаразд ще ти, а мати твоя яке відношення до моєї сестри має? – свекруха обурилася, зробила це голосно, так, що всі обернулися

4 місяці ago

Нещодавно я вийшла заміж. Весілля вийшло галасливим і велелюдним: у мого чоловіка Михайла було багато рідні. Після урочистості ми продовжили…

— Тобто, твоїй сестрі не можна тягати важке, а мені можна? І це при тому, що я виношую дитину? Ти взагалі нормальний?

4 місяці ago

— Марічко, тут Олена влаштовує дівич-вечір у суботу. Треба буде їй трохи допомогти. Кирило влетів до кімнати, мов невеликий, але…

– Значить, з якоюсь тіткою Марією дітям краще, ніж із рідною бабусею?! – Обурилася свекруха

4 місяці ago

- Алло, Олено Ігорівно, ну ви де? Ви ж обіцяли прийти посидіти з дітьми... Ми на вас чекаємо, між іншим,…

– Кішка?! Вона це зараз серйозно? Людині жити залишилося від сили кілька тижнів, максимум – півтора місяця, а вона думає про кішку, яку залишити нема з ким!

4 місяці ago

- Та я все розумію… - тяжко зітхнула Віра Степанівна. - Тому й питаю, скільки мені лишилося? Рік, пів року,…