– Я думаю, що ми з Вадимом скоро розлучимося, Ніно. Я тут про нього таке дізналася, що не вкладається в голові. І якщо це виявиться правдою, я ніколи його не пробачу. – Боже, що ж у вас могло статися?! Ви ж просто ідеальна пара! Наталка голосно засміялася. Вона вже знала, що ховається за красивою картинкою їхньої з Вадимом родини

2 місяці ago

– Я думаю, що ми з Вадимом скоро розлучимося, Ніно. Я тут про нього таке дізналася, що не вкладається в…

– Твоя рідня, ти й готуй! – Крикнула Ліза, зриваючись на крик. – А дружина мені тоді навіщо? Щоб по хаті тинятися? – З обуренням видав чоловік. У повітрі повисла дзвінка тиша

2 місяці ago

Артем ліниво потягнувся, з насолодою відчуваючи м'якість ліжка та суботній ранок. Поруч, пригрівшись, спала його дружина, Ліза, її темне волосся…

– Далі так продовжуватися не може, – сказала Марія після чергового звільнення Миколи. – Я тобі давно хотіла сказати, що треба переїжджати в село. Там же ж будинок є, твій, між іншим. Але чомусь там влітку відпочивають усі окрім нас. Дід хату тобі залишив. Тобою користуються, а ми тут виживаємо!

2 місяці ago

Сімейне життя Миколи та Марії у місті не вдавалося. Начебто й старалися, працювали, але назбирати грошей на своє житло так…

– Не можна у матері дитину відбирати! – Вона знову кине його, от побачиш! – плакала Лада. – Не кине! Серце материнське не дозволить, – впевнено відповіла мати. Але, як же вона схибила…

2 місяці ago

- Не можна у матері дитину відбирати! - Вона знову кине його, от побачиш! - плакала Лада. - Не кине!…

– Ти повинна віддати квартиру бабусі! Шануй вік! Рано тобі ще про спадок думати! – Репетувала мати

2 місяці ago

Катерина з якимось тривожним почуттям відкрила вже свою квартиру, яка раніше належала покійній бабусі Тасі. Бабуся була їй не рідна.…

– Ох, Іро, не в мене ти пішла, – журилася мама. – Не любиш ти землю. Мабуть, це вже не виправиш. Хоча якось у мене з’явилася надія. Пам’ятаєш, як ти мені сказала, що любиш наш будинок і город, і бур’яни, і мене заразом! Я правда спочатку подумала, що на тебе щось найшло, а потім зраділа – за розум донька взялася

2 місяці ago

– Барсику! Барсику! Та де ж його носить? – Ірина Іванівна стояла на ґанку, накинувши теплу кофту. Зимове село мовчало.…

– Про що ти ще не подумав? Про те, що ми із Сашком на морі взагалі жодного разу не були? Що ти прогуляв сімейні гроші? Про те, що ти обдурив не тільки мене, а й батьків?

2 місяці ago

- Ти не тільки мене зрадив! Я подаю на розлучення. Обговорювати тут нічого, - зневажливо кинула вона у відповідь і…

– Дарино, а ти чого нам запрошення не надіслала? – запитала Ірина, відірвавши очі від комп’ютера. – Не хочеш бачити колег на весіллі? – Вибач, не встигла, – думаючи про щось своє, відповіла Дарина. – А тепер вже й сенсу немає їх розсилати. – Чому це? – Весілля не буде, – ледь вимовила Дарина. – Мій так званий майбутній чоловік усе дізнався

2 місяці ago

– Дарино, а ти чого нам запрошення не надіслала? – запитала Ірина, відірвавши очі від комп’ютера. – Не хочеш бачити…

– Зіно, ти сидиш? – Що сталося? – Злякалася я. – Та нічого страшного, – якось дивно сказала мама. – Просто зустріла вчора твою свекруху на ринку. Костя, виявляється, одружується. – Як одружується? Ми ж не розлучені!

2 місяці ago

- Зіно, а борщ у тебе сьогодні якийсь прісний вийшов, - Валентина Петрівна похитала головою і відсунула тарілку. - Ось…

— Тоді мені варто купити нову сукню? Він глянув на неї з презирством: — Яку сукню, Алісо? Ти себе бачила? Думаєш, я це сказав, щоб ти пішла зі мною? Зійди на землю. Я не збираюся зганьбитися. Піду з однією знайомою, скажу, що тобі досі погано

2 місяці ago

— Артуре, я чекаю дитину! — вона ледь не збила чоловіка з ніг, кинувшись йому на шию. Так хотілося якнайшвидше…

Show more Posts
Show previous Posts