Життєві історії

– Мамо, сподіваюся, ти йому не дала ніякі гроші?

– Василю, а де Зоряна? Де діти? – Ольга вийшла з буса, який привіз її аж під саму хвіртку, і…

1 рік ago

– Ну, чого ти, Любо, я ж не винен, що у Миколи Наталя готує смачно. Уяви, двом голодним мужикам стіл накриває…

- Скажи чесно, де це тебе так нагодували, що від моєї їжі верне? - Ну, ти скажеш, Любо: "верне". Не…

1 рік ago

Гріхи дітей на себе беремо…

Єгор Кузьмич гнав коня, понукаючи та покрикуючи на нього. - Ну, давай, поспішай, не лінуйся! Кожух розстебнувся, шапка трималася на…

1 рік ago

– Оце покохав Анатолій, на свою голову! Ну його, це кохання незрозуміле – журиться, – одні неприємності від нього

Розлучалися Анатолій із Тетяною голосно зі скандалом, із розподілом майна, із судами, із криками та чубаниною. Анатолій, раптом покохав -…

1 рік ago

Що у Марини син від Івана, знали всі. А от хто батько Люсьчиної доньки? Звісно, не Іван — то й сліпому видно

Безсоння, важке, як камінь з Лисої гори, гнітило Марину всю ніч. Голова не боліла, сyглоби не лaмало, поперек не дерев’янів,…

1 рік ago

– Ви хто? І що ви робите у квартирі Гліба?

- Ковальова, на вихід. Настя чекала на ці слова цілих п'ять років. П'ять років за ґратами. Це не багато, не…

1 рік ago

– Ну, навіщо він тобі такий старий…

Марина, увійшовши у фоє, мимоволі кинула погляд в дзеркало, в якому побачила себе: струнку, посвіжілу і красиву. Побачивши вільну банкетку,…

1 рік ago

Я пошила їх, бабуся. Нехай пізно, нехай вже не для тебе, але пошила. І тепер ти зі мною вечорами, як у дитинстві. Приснись мені ще, будь ласка. Просто приснись.

Катя з сім’єю заїхали в гості до бабусі. Поки діти та чоловік знімали верхній одяг в коридорі, Катя підійшла до…

1 рік ago

– Знімайте мої речі, і геть з мого будинку, – Ліза вказала нахабним родичам на двері

- Щоб до вечора вашої ноги тут не було! - скромна і вихована Ліза забула про всі пристойності, й говорила…

1 рік ago