Життєві історії
– Мамо, тобі знову дзвонять, – пролунав голос Матвія за спиною Тетяни. – Хто дзвонить? – Тетяна повернула голову до сина. – Не знаю, – син знизав плечима.
Олена стояла на ґанку похиленої дачі, розглядаючи облуплені дошки та пожовклі від часу шибки. Андрій тим часом копав ногою розхитані сходинки, морщачись від скрипу гнилого дерева. — Ну
Аркадій їхав на дачу, тепер уже його дачу. Батьки покійні: спочатку мати пішла із життя, за нею тато. Рік видався для чоловіка сумним. Усіх втратив майже разом. Сім’я
-Ти збираєшся піти в цій сукні? – здивувався Павло. -А що? – занепокоїлася Юлія, – мені не личить? -Тільки не ображайся … Ти трохи набрала зайвого, – нерішуче
– Валеріє, ти ще вдома? – Люда заглянула у ванну, де старша сестра укладала волосся перед роботою. – Звісно, вдома! Це у вас, у зв’язківців, все, не як
– От заладила! Тієї Насті вже на цьому світі немає, а ти все ревнуєш і пиляєш мене! Іра, може, вистачить? Нам потрібно розв’язувати нагальні питання з Оксанкою. Ірина
– Мамо, ну що він плаче весь час? Я не знаю, що з ним робити, все з рук валиться. Я звикну, навчуся, ти ж мене знаєш, але іноді
У понеділок Ігор прийшов із роботи раніше, ніж зазвичай. – Варю, мене відправляють у відрядження, – повідомив він дружині. – Коли? – Сьогодні. Потяг о двадцять другій сорок.
«Начебто все готове до зустрічі, – жінка глянула у вікно. – А вони, мабуть, тільки за годину приїдуть. Треба хоч чай попити, поки гарячий! Віра Павлівна сіла за
-Наталя, як приїдеш – подзвони, я ж хвилюватимуся! -Звісно, мамо, обов’язково! -А чому Сашко не прийшов тебе проводити? -Ну, в нього іспит сьогодні, ми вчора ввечері бачилися. -Як