– Як ти міг? Я думала, ти знайшов роботу! У мене мама за крок до…, а ти! – Та скільки можна гроші на неї витрачати? Нехай піде вже спокійно! Тобі ж сказали, що все марно!.. Я ж для нас хотів заробити! – Негідник, вимітайся! Геть із квартири!
– Вітя ти що, знову? – Запитала Оля. – Та, посиділи трохи з Миколою, – відповів чоловік. – Це ти називаш трохи? Та ти ж ледве стоїш. Ти
– Я повернулася з місць не надто віддалених. Валентина спеціально квартиру поміняла, Макса в оману ввела, він тоді підлітком був. Він не знав нічого. – А ось я все вже знаю. Боїться вона зустрічі зі мною, тому квартиру поміняла. Отакий сюрприз вона вам влаштувала. Підступний план, так би мовити
– Олено, уявляєш, нам мама запропонувала помінятися квартирами! А в нас незабаром поповнення. Час збирати речі та переїжджати. Поки не з’явилися наші малюки, ми все встигнемо. Завтра ми
– А де мій подарунок? Чи я вже не жінка? – Ображено запитала тітка. – Чесно? Для мене ви – непроханий гість! Нехай вам ваша дочка дарує подарунки
– А де мій подарунок? Чи я вже не жінка? – Ображено запитала тітка. – Чесно? Для мене ви непроханий гість! Нехай вам ваша дочка дарує подарунки. У
-Ну, що сидиш? Сидячи дома чоловіка не знайдеш. Он, виставка якась в місті до нас приїхала. Сходила б. -Мамо, а чи не ти мені казала колись, що всілякі митці всі бідні і в чоловіки не годяться? – сказала Ірина
-Ну, що сидиш? Сидячи дома чоловіка не знайдеш. Он, виставка якась в місті до нас приїхала. Сходила б. -Мамо, а чи не ти мені казала колись, що всілякі
– Вам із Семеном пощастило, а Юля б’ється, як риба об кригу! – Обурено сказала мати
Сьогодні після роботи Катя заїхала до своїх батьків: мама зателефонувала – ображається, що вона їх давно не відвідувала. А коли відвідати? У чоловіка на роботі – сезон відпусток,
— Блін, зовсім забув! У мами ж ювілей наступного тижня! Шістдесят п’ять років! — Чоловік аж повеселішав, ніби згадав щось приємне. — Ми з нею вже все обговорили. Свято буде грандіозне — ресторан, гості, подарунки. — Андрію, ти чув, що я сказала? Мені потрібна операція. — Чув, чув. Але мама мріє про ювелірний набір
Світлана прокинулася близько п’ятої ранку від різкого болю внизу живота. Знайоме відчуття, яке переслідувало останні тижні, цього разу було особливо гострим. Жінка обережно підвелася з ліжка, стараючись не
— Я довго сам тягнув нас. Тепер твоя черга. Буде чесно, якщо ти будеш давати на спільні потреби приблизно сімдесят відсотків від своєї зарплати, а я — п’ятдесят від своєї. Так ми потроху зрівняємо те, що я витратив
Олена сиділа за кухонним столом, бездумно обертаючи ручку. Перед нею лежав порожній аркуш, на якому не з’являлося жодного слова для резюме. Вона вже три місяці марно шукала роботу,
Соні було всього дванадцять, коли мама потрапила до лікарні. Казали — ненадовго. Застуда. Але минув тиждень, другий, третій… А потім з’явилася мачуха
Соні було всього дванадцять, коли мама потрапила до лікарні. Казали — ненадовго. Застуда. Але минув тиждень, другий, третій… А потім з’явилася мачуха. Батько одружився знову — швидко, ніби
– Денисе! – верещала Аліна. – Вгамуй своїх дітей! – Аліно, сонечко! – Денис Іванович знову посміхнувся. – Вони до тебе ставляться так само, як і ти до них! Тож не треба зайвих криків
– Тату, а я щось не зрозумів, – сказав Петро. – А чого дарча? – І я не зрозуміла, – сказала Аліна. – Це незрозуміло, – сказала Наталка,
– У нас у будинку все так ідеально, що навіть гидко! – Бовкнув чоловік у компанії гостей. І ця фраза стала останньою краплею
Олена з Василем так втомилися бути чоловіком і дружиною, що вирішили розлучитися. Точніше, втомилася Олена. Останньою краплею стала фраза, яку чоловік жартома кинув у дружній компанії. Сидів він

You cannot copy content of this page