Головна

Життєві історії

– Чого злякалися? Хіба я схожий на грабіжника? Та й брати у вас нема чого, відро хіба що. Так у мене цього добра на дачі теж завалися. – Чи обличчям не вийшов? То як? Їдемо, чи чекатимете красивішого водія?
Життєві історії 0
Мар’яна стояла на зупинці вже п’ятнадцять хвилин, але ніхто більше не підійшов. – Що, всі на дачу приїжджають машинами? Чи автобус скасували, а Світлана цього не знала? Чи
– Я дивуюся, чому ти Янку біля себе терпиш? – Спитав якось Поліну Артем – її юнак. – Вона тебе постійно чіпляє! – І ніби з посмішкою каже, а чомусь по фізіономії хочеться врізати. Ні, я, звичайно, ніколи на жінку руку не підійму, але бажання є
Життєві історії 0
Яна з’явилася у них у школі у п’ятому класі. Невисока дівчинка в білій блузці, картатій спідниці в складку і такій же жилетці. Її світле волосся було заплетене у
– Мамо, де гроші із сейфа? – А чого ти так дивишся? Ми гроші на дачу витратили, – вона знизала плечима. – Все одно тобі на квартиру б не вистачило
Життєві історії 0
– Невже вкрали? – прошепотіла Марина, дивлячись у порожній сейф. Металева коробка зяяла темнотою. Її пальці тремтіли, намацуючи холодні стіни там, де мали лежати пачки купюр. Нічого. Навіть
– Отже, неодружений. А вдома двоє дітей чекають тата, якого мама відправила «відпочити з колегами». – подумала Олеся
Життєві історії 0
— Вибачте, але вас немає у списку, — жінка на вході похитала головою. Олеся Сергіївна стиснула в руках маленьку сумочку. Серце билося так, ніби намагалося вистрибнути з грудей.
– Згадали! А якби я нічого не досягла, то мене б ще раз забули?
Життєві історії 0
Ліда одразу зрозуміла, що мати дзвонить із приводу грошей, які знову потрібні для Інни, старшої сестри Ліди. Історія стара, і тривала вже не перший рік. Мати дзвонила, просила,
– Слухай, а коли ти повернеш гроші, які брала минулого разу? Повисла пауза. – Які гроші? – На лікування Єгора. П’ятнадцять тисяч гривень. – А-а-а, так! Звісно, ​​поверну. Щойно Ігор влаштується
Життєві історії 0
— Вірунько, доню, виручи нас ще разочок, — Ганна Сергіївна притиснула до грудей телефон і говорила майже пошепки. – В Олени знову труднощі на роботі. Віра мовчки переклала
– Олексію, що відбувається? – Тут така справа… я поки що поживу у мами. – Що? Ти залишиш мене з немовлям? Як це розуміти? Чому? І чому мене… нас ніхто не вітає? – Потрібен тест на батьківство! – Що? – Причини є. Ти стала мамою раніше терміну, ми довго не могли мати дитину…
Життєві історії 0
Ліда чекала на виписку з лікарні. Донька з’явилася на світ трохи раніше, але головне – вона була здорова. Олексій уже чекав на неї, приїхав заздалегідь. Малечу готували до
— Ти нарешті приїхала! – Простогнав він. — Я вже почав марити! Мені здавалося, що мене оточують білі ведмеді! – Температура яка зараз? — Тридцять сім та шість! Бачиш, як росте! Ще трохи, і я згорю живцем!
Життєві історії 0
— Дарія Вікторівно, вам дзвонять! – крикнула колега через весь офіс. Даша підняла слухавку, вже знаючи, що почує. — Даша… — хрипкий, ледь чутний голос. — Я вми
Чужою мені стала жінка, яка бачить у мені лише гаманець. Яка приходить не обійняти сина, а випросити гроші
Життєві історії 0
— Володю, невже не можна було просто відвідати сина? — Галина Петрівна поправила хустку на голові та оглянула передпокій. — Звісно, ​​мамо. Проходь, — Володимир допоміг матері зняти
– Не дай боже купити таку квартиру! Там вгорі така особа живе. Ми її називаємо Наталка-гультяйка, – сказала сусідка і посміхнулася. – А чоловіка в неї немає? – Поцікавилася Даша. – Та що ти, люба! Який там чоловік! У неї четверо дітей і всі від різних залицяльників. Та ще дамочка!
Життєві історії 0
– Та кричи скільки тобі влізе! Народила тебе на свою голову, тепер ось мучуся! – почула Даша не тверезий голос сусідки зверху, не встигнувши зайти до під’їзду. –

You cannot copy content of this page