Чому близькі люди роздають обіцянки направо і наліво, але не виконують їх

У будь-якої людини відносини з найближчою людиною, мамою, будуються непросто. Ні, буває таке, що ось прямо все ідеально, але я особисто таке зустрічав у своєму житті всього кілька разів. А взагалі, звичайно, люди різні і історій з не найщасливішим кінцем в світі предостатньо. Чого тільки варті порожні обіцянки, які дає рідна мати.

Якщо це відбувається в дитинстві, то дитині гарантована психологічна травма, адже відносини найчастіше будуються саме на довірі. А якщо відбувається вже в дорослому віці?

«Чесно кажучи, це вже не в перший раз так. Мені вже тридцять п’ять, а мама до сих пір веде себе, як ніби я тільки в перший клас пішла. Я ніяк не можу звикнути до цього її пунктику – наобіцяє завжди сім мішків гречаної вовни, а потім нічого не виконує, як ніби це і не про неї зовсім. Ну не можеш або не хочеш, навіщо тоді обіцяєш?

Коли ставлю запитання, мовляв, ну що? Ти обіцяла нам з чоловіком на весіллі при всіх двісті тисяч в подарунок? Все зводиться до того, що «я вам не зобов’язана». Розповім, як було. Лежали у неї ці гроші на строковому вкладі, ми як раз з Валєрою одружилися. Ось вона нам пообіцяла, а потім каже, мовляв, нехай вже долежать два місяці. Ми і погодилися.

Нам цей час в принципі був потрібний, щоб подумати, як цими грошима розпорядитися. Валєра задумав машину купити, а я про своє гніздечко сімейноме мріяла. Ми просто розмірковували про все це вголос! Батьки чоловіка чули, батько ось вирішив нам свою машину віддати, щоб ми все-таки в сторону своєї квартири дивилися.

І ось ми ходили ці два місяці, дивилися, вибирали, а в одній з новобудов вже і завдаток дали, знали ж, що є обіцяні двісті тисяч. І ось через два місяці з’ясовується, що мама ці гроші знову на рік в банку залишила! Я кажу, мама, як же так? Ми ось уже пригледіли квартиру, а вона, мовляв, я вам не зобов’язана! Ти ще надто юна, щоб такими грошима розпоряджатися.

Он у тебя який бардак на кухні, Валерій тебе скоро кине, господиню таку недолугу! На всі аргументи, що вона обіцяла, ще й при всіх, каже, мовляв, ну і що? Я тепер передумала, квартиру купувати тобі не обіцяла. Ось виростила тебе, виховала, вивчила, все далі сама роби.

Я на це не підписувалася

Загалом, вирішили на маму більше не сподіватися. Через рік взяли іпотеку, обидва на нормальних роботах, маленького народила, до двох років вдома виховувала. Новоспечена бабуся обіцяла з онуком допомагати, але це тільки так, прийти пообіймати, потім чайку попити та й додому піти. Ми вже й звикли.

Але тут довелося терміново на роботу виходити, інша дівчинка в декрет пішла. Стали шукати няню, хто б зміг з маленьким побути, в дитячий сад віддавати поки ще зарано. Запитала ось маму на свою голову, а вона, мовляв, ось ще – гроші комусь платити! Я за ці гроші сама посиджу. Думаю, ну добре, спробуємо. Валєра тільки плечима знизав.

У перший же вечір застрягли в пробці і приїхали додому на годину пізніше запланованого. Чули б ви цей скандал! І дитина ні до чого не привчена, і ноги на неї звісили, і не треба мені ваших грошей! Мама, кажу, ти ж обіцяла! Де я на завтра няню знайду, мені ж на роботу треба. Шукай, каже, де хочеш, а я сидіти не буду. Валєра мовчки Антошу взяв і ми поїхали додому.

Всю дорогу не розмовляли, так прикро нам було! Коли приїхали, Валєра став обдзвонювати всякі агенства в пошуках няні. Довелося заплатити втридорога, але знайшли. Пізніше зателефонувала мама, але трубку я не взяла. До речі, про ті двісті тисяч вона давним-давно забула, а я навіть не хочу нагадувати».

Репутаційні втрати, часом, найважчі. У бізнесі якщо один раз облажався, ні клієнт, ні партнер більше до тебе не прийдуть. А тут рідна мама. Звичайно можна сказати, мовляв, це багато чого пояснює, у мами привілеї, вона може себе так вести. Але насправді ні – не може.