Звичайна життєва ситуація: ми ділимося з партнером або колегою якимось живим враженням, а співрозмовник раптом перериває нас: «Ось-ось, а у мене що було! ..» Так відбувається всюди: на ділових конференціях, за сімейним застіллям, в дружній бесіді … Що стоїть за такою поведінкою і як повернути ситуацію?
Чому ми так часто один одного перебиваємо?
Ініціативу в розмові ми перехоплюємо в рівній мірі, але з різних мотивів: чоловіки – щоб самоствердитися, жінки – щоб зміцнити емоційний зв’язок зі співрозмовником.
Постраждалими ж в більшості випадків виявляються жінки: вони рідше захищаються, намагаючись бути ввічливими. І все ж можна постаратися повернути собі право голосу.
Наприклад, продовжувати говорити, влучивши паузу в монолозі співрозмовника. Або уточнити тему розмови: «Я бачу, тебе ця проблема хвилює, давай її обговоримо. Але спочатку я хочу розповісти свою історію».
Щоб ваші слова не були сприйняті як критика, намагайтеся акцентувати увагу на своїх почуттях.
Ми не готові слухати, поки не будемо почуті самі
Спілкування – процес двосторонній: щоб чути іншу людину, потрібно задовольнити і власну потребу бути вислуханим. Це одна з наших базових потреб, і якщо вона не реалізована, то вислухати іншого неможливо, можна лише явно або неявно його перебивати.
Віра повернулася додому раніше, ніж зазвичай, і зупинилася біля дверей. Ми тільки недавно почали жити…
Зоя поверталась із роботи. Вона вже кілька років викладала у педучилищі психологію, і продовжувала навчатися…
Вікторія крутилася перед дзеркалом. Сьогодні вона збиралася гуляти з подружками. Але так вона сказала чоловіку.…
Речі я зібрала швидко. Попри прохання дорослої доньки та подруг не поспішати та почекати з…
– Андрій, я рибу купила, – з порогу заявила Наталя чоловікові, – приготуєш? Ти так…
- Ти глянь на нього! Знову очі залив і на диван завалився! Настя вереск матері…