Чому серед залицяльників не знайшлося жодного, з ким я створила б сім’ю?

Особисте життя моє не складається – заміжньою не була, навіть тривалих відносин не виходило. Я ніби й звикла бути одна, поклалася на долю, цікава сама собі. Але буває, так кольне від самотності, що потім кілька днів не можу заснути, думаючи, чому у мене так. Ось приклад моїх сестер – перший чоловік і вже на все життя. Мені незрозуміло, як їм вдалося відразу знайти свою людину.

Перший раз я пішла на побачення у 18 років. Неважко було завести нове знайомство. Але, як правило, ініціаторами були хлопці. Я тут підрахувала, що за останні 15 років сходила на побачення приблизно з 50 чоловіками.

Кавалери були різні: і ті, хто безслідно зникав після декількох зустрічей, і ті, хто активно за мною доглядав.

Романи мої найчастіше більше 3 місяців не тривали. Починалося все красиво і романтично, але поступово партнери починали мене переробляти, постійно вказуючи на мої, як їм здавалося, зовнішні недоліки.

Був і інший формат, коли чоловік явно не хотів створювати сім’ю, але не признавався в цьому і не припиняв зручні для нього відносини. Нещодавно вирішила проявити ініціативу: вперше зареєструвалася на сайті знайомств. Сама написала чоловікові, він чемно відповів і попросив номер телефону для спілкування і … зник.

Я розумію, що всі ми різні. Ну чому я не зустрічаю порядних чоловіків? Або проблема зі мною – чому серед 50 чоловіків не знайшлося жодного, з ким би я створила сім’ю? А може, «любов і на печі знайде»?

Марія, 33 роки. Порада від психолога.
Дорога Марія, а чому навіть з 50 тисяч чоловіків не знайшлося відповідного? Я маю на увазі тих людей, з якими ви зустрічалися по роботі, на відпочинку, сусідів, знайомих знайомих, та просто перехожих, які вас бачили, і яких бачили ви. Цих чоловіків величезна кількість, але ніхто з них не підходить. Але причин так само багато, як і цих людей.

Ви думаєте, чому життя не склалося так же, як у сестер. А чому ви б так хотіли? Тільки через те, що їм не довелося шукати свого «єдиного»?

Тут три моменти: по-перше, ви явно не перестаралися з пошуком (я маю на увазі, що є жінки, які на побачення ходять як на роботу – щодня, аби вийти заміж – ви не з їх числа). Тоді з чим пов’язана така собі заздрість і почуття несправедливості?

По-друге, хто дасть гарантію, що чоловіки ваших сестер такі вже ідеальні: то, що вони довго в шлюбі, не доводить взагалі нічого.

І по-третє, чому ви думаєте, що перший чоловік обов’язково єдиний або останній? Чисто теоретично для вас самої: ви впевнені на 100%, що з тим, хто вам здасться відповідним для створення сім’ї, проживете все життя?

Тепер про 50 залицяльників. Ви питаєте, чому не зустрічаєте порядних. Давайте визначимося з термінологією. Що для вас «порядність» або «непорядність»? Наприклад, для мене непорядні чоловіки – ті, хто виманюють гроші у закоханих жінок і потім кидають їх, залишаючи без майна. Таких справ у кримінальній практиці повнісінько. Вам же такі не траплялися? Я б оцінила цей факт як везіння, а ви?

Це до того, що ви серед цих 50 залицяльників не зустрічається безліч типів чоловіків. І тут варто тільки радіти. А чи можна вважати непорядним того, хто не передзвонив, вирішуйте самі. Мені здається, що це швидше ознака невпевненості в собі ну і, звичайно, незацікавленості в вас. Так і навіщо такий потрібний?

І ще одне: мене бентежить той факт, що деякі партнери намагалися вас переробляти, і те, що ви говорите: то цікаві самій собі, то не можете заснути від переживання несправедливості того, що відбувається.

Ці факти можуть вказувати на один шаблон … Ви вважаєте, що цінність жінки тільки в тому, чи є з нею поруч чоловік? Позбавтеся від цього стереотипу, і емоційний фон у вас налагодиться.