Езотерики стверджують, що будь-яка особиста річ, в тому числі і взуття, при тривалому контакті з господарем збирає на собі його енергетику, «запам’ятовуючи» все погане і хороше, що відбувається з людиною.
Однак замість того, щоб вбирати особисту інформацію, черевики можуть і віддавати її новому власнику. Саме тому народні прикмети радять обережно ставитися до чужого «взуття для ногах» і не приміряти його без особливої необхідності.
Вважається, що чоботи чи туфлі іншої людини неодмінно «поділяться» з тимчасовим господарем не тільки позитивною енергетикою постійного власника.
Але і всіма його хворобами і прикрощами. Але ж у кожного цілком достатньо власних негараздів, щоб додавати до них ще й чужі нещастя.
Абсолютно безбоязно можна користуватися взуттям друга або родича тільки в тому випадку, якщо ви абсолютно впевнені в його доброзичливому ставленні до вашої персони і скоєному благополуччі в особистій і матеріальній сфері.
Особливе табу накладається на туфлі або черевики мертвої людини. Якої б відмінної якості не було взуття покійного, найкраще безжально від нього позбутися.
Адже наші предки вірили, що той, хто доношує взуття за одним родичем, що пішли в світ інший, наближає час власної смерті.
Єдине позитивне тлумачення прикмети відноситься до весільного повір’я, згідно з яким нареченій рекомендується виходити заміж у туфлях подруги або родички, щасливої в шлюбі.
Таким чином завдяки позитивній енергетиці «щасливих» черевичок можна гарантувати молодий цілком благополучний шлюб.
Крім містичних пояснень існує і цілком практична причина, по якій небажано ходити в чоботах або кросівках з чужої ноги. Адже таким чином цілком можна заразитися неприємним шкірним захворюванням (грибком), від чого ніхто не застрахований.
Галина радісно вибігла з роботи. Оце їй сьогодні пощастило. На роботі вимкнули світло. І Галя…
Аліна мила посуд після вечері, коли її телефон подав сигнал. В одному з месенджерів посипалися…
У старому будинку Клавдія сиділа біля вікна, дивлячись на дорогу і щось думаючи. Не здоровилося…
- Ти точно не здешевила, Тамаро? - запитувала мене сестра Алевтина, коли я назвала їй…
- Або ти прощаєш мені зраду, або їдь, - сказав Ігор і навіть тарілку не…
-Валю, та кидай свої огірки. Побігли швидше. Там біля магазину молодуха наша з Танькою зчепилась.…