“Багатство впало з неба”. 2013 рік. Друг повернувся з армії. Через день після його повернення, бабуля померла. Другу дістався старий будиночок і ділянка.
Все літо й осінь він розчищав ділянку.Навесні побудував теплицю + працював сторожем на будбазі.Дивно, як змінювалося ставлення оточення до нього з роками.
Зараз чомусь його ніхто не любить. Наш колишній спільний друг взагалі в останній раз про нього гидот наговорив – мовляв, місцевий олігарх огірково-цибулевий. І сказано це було не в жарт, а зі злістю.
Для довідки. Друг зварив спочатку одну теплицю. Пізніше ще одну. Через кілька років викупив дві сусідніх покинутих ділянки. Зараз у нього соток під тридцять. Сезонно наймає людей в теплиці.
Восени і взимку вирощує цибулю, навесні й влітку огірки. Живе непогано. Катається з дружиною по закордонах щороку, побудував собі будинок значних розмірів. Але з теплиць також не вилазить.
Особливо ріжуть слова колишніх спільних знайомих в стилі: “Багатство з неба впало”, “Везе ж людям” і подібне.
Пам’ятаю, як у 2014 році він покликав мене допомогти зварювати третю теплицю.
Приїхав до нього о 10 ранку. Я людина глухувата – розмовляю голосно. Так друг попросив мене поводитися тихіше, оскільки його дружина спала.
Я уточнив, де вона спала. Виявилося, що прямо в теплиці. Всю ніч вона з чоловіком обрізала цибулю-ріпку на посадку в теплиці. А під ранок вони лягли спати в теплиці, оскільки сил їхати додому не було.
Вони з цих теплиць не вилазили місяцями у всіх сенсах слова. Угробили свої сили, здоров’я в цих теплицях. Тому що дуже працьовито ставилися до свого діла.
Пару слів про дружину друга. Прийшла працювати по оголошенню дівчина. Ніякого пишного весілля, ніякого медового місяця. Розписалися – і все. Ось так ось, зате зараз мають змогу дуже часто відпочивати й не там де подешевше, а там де хочуть.
Легко сказати: “Багатство впало з неба”. Звичайно звалилося. Це ж так здорово орати цілодобово і спати серед грядок!
Ця історія до того, що завжди варто працювати й при цьому нікому не заздрити, робити своє діло тихо і нікому не робити зла.
Особисто для мене той сусід справжній приклад і коли мені щось погане про нього говорять, я або захищаю, або зовсім просто мовчу.
Ніколи не судіть людей, які навчилися добре заробляти, ви ніколи не знаєте, через що їм прийшлося пройти, щоб зараз мати те, що мають.
Він же міг той будинок покинути, або продати, або як роблять молоді хлопці – просто прогуляти. Але ж ні, він вирішив йти іншою стежкою, думаєте він думав, що на тій цибулі й огірках відразу гарно заробить? Звісно ні, але терпіння принесло свої плоди.
Тож коли мені лінь йти на роботу, або ще щось зробити, я пригадую історію про звичайного хлопця, який просто почав саджати цибулю та огірки.
