Якось я запитала в одного мудрого чоловіка:
— Чому наші близькі в старості стають такими нестерпними? Адже саме вони вміють робити нам найболючіше, вони знають усі наші болючі точки і б’ють по них прицільно. Іноді з особливою точністю та ще спостерігають із задоволенням, як нас болить.
І ось цей мудрий чоловік мені сказав:
— Знаєш, двічі в житті людини настає перехідний вік і людина стає нестерпною для близьких. Мабуть для того, щоб полегшити розставання та відхід.
У юності підлітки стають нестерпними перед тим, як піти і розпочати самостійне життя. Вони так доводять своїх батьків, що ті вже радіють тому, що вони підуть і почнуть жити окремо. Всі тонкі зв’язки рвуться і з дитиною вже не боляче розставатися. Ніжність стоншується.
Те саме відбувається у старості. Так природа готує нас до останнього прощання. Чим нестерпніша рідна людина в останні роки життя, тим легше прощання, тому що теж рвуться всі тонкі зв’язки ще за життя, залишається тільки обов’язок, а ніжність витончується.
Гірше тим, хто й у першому, й у другому випадку зберігає ніжність відносин.
Іноді ця ніжність ламає життя.
Валентині Петрівні та Аркадію Карповичу щоліта донька та зять привозили онуків. Спочатку на місяць, бо…
Вдома було тепло та затишно і, швидше за все, пахло смачним обідом. Пам'ятаю, подумав, що…
Я діставала з полиці тарілки для гостей, коли почула уривок розмови в коридорі. Ніна, моя…
- Ви знову до неї їдете? Чому не до мене? Чим я гірша? Чому я…
— Ти хоч сам розумієш, що зараз зробив? — сказала мати, ледве стримуючи лють. —…
- Вмієш ти, Любко, секрети зберігати, - сказала я доньці. - Прямо, як емальоване решето,…