Форс-мажор! Ніхто не винний! Так сталося, що всі плани накрилися мідним тазом! Але сестра чоловіка й досі з нами не родичається

На вихідні у нас були плани: мама хотіла забрати Машу до себе з ночівлею, а чоловік мав везти матір та сестру за дитячим ліжечком, коляскою та одягом.

На мене ж чекала зустріч з людиною, яка зробить хімчистку меблів у вітальні. Але в ніч із суботи на неділю у Маші піднялася висока температура і почався кашель.

Вранці ми сходили до чергового лікаря, нас відправили до стаціонару, тому що лікарю не сподобалися шуми у легенях.

Хімчистку я скинула на чоловіка, бо аванс було внесено, тож безглуздо було б втратити гроші. Чоловік своєю чергою переніс поїздку з сестрою, яка була в положенні, та її матір’ю.

Він дочекався хімчистки, її закінчення і поїхав до нас у лікарню. Мама теж засмутилася, вона хотіла зводити Машу на гірки.

Форс-мажор! Ніхто не винний! Так сталося, що всі плани накрилися мідним тазом! У разі сестри чоловіка, взагалі можна було нікуди не їздити, а скористатися інтернет – магазинами.

Але вона почала верещати, що їх з моїм чоловіком домовленість набагато важливіша за якусь хімчистку. Мовляв, хай моя мама приїхала б, і розбиралася з меблями.

А чому моя мама мала стежити за хімчисткою дивана, на якому у вихідні люблять лежати чоловік і Маша?

Поїхали свекруха із донькою за ліжечком, коляскою та дитячим одягом, на таксі. Були у кількох магазинах. Ліжечко їм мали доставити, а візок вони порожнім самі повезли додому.

Я написала відмову від госпіталізації через тиждень, вирішила, що Маша долікується вдома. Ніхто не постраждав від планів, що зірвалися. Головне, що Маша одужала, все інше нісенітниця!

У сестри чоловіка вже й дитина з’явилася, а вона все ніяк не може забути, що брат її кинув. Їй на восьмому місяці довелося чекати на таксі, довелося віддати за поїздку майже тисячу!

А потім, довелося котити порожній візок, а це погана прикмета. І все через мого чоловіка, який плював на їх домовленості. А ще вона казала, що моєму чоловікові має бути соромно!

Коли вона в черговий раз почала свій плач через тисячу гривень на таксі, чоловік її перебив:

– У тебе ж у самої дитина! Скоро зрозумієш, що дитина може захворіти будь-якої миті. Я подивлюся, як тебе в такому разі турбуватимуть домовленості!

Свій день народження його сестра провела в лікарні з дитиною. Сподіваюся, їй соромно перед гостями, котрі вже запланували візит до неї на день народження, та витратили гроші на подарунки!

Ой! Це ж інше! Це ж у самої сестри дитина захворіла, так що все гаразд. Це тільки моєму чоловікові має бути соромно, що коли захворіла Маша, він узяв на себе мій клопіт із хімчисткою!

Я, ні в коїм разі, не зловтішаюся з приводу хвороби, але дуже обурююся! Навіть, бувши в нашій шкурі, вона свої негаразди ставить вище за наші! Так має бути між рідними, як гадаєте?