Кажуть, що діти в ранньому віці здатні бачити щось, що ніяк не знаходить пояснення в офіційній науці. Тому яскраве підтвердження розповідь, заснований на спогади з дитинства.
У нашому будинку жив хлопчик, мій ровесник, Костик. Ми з ним часто грали у дворі. Батьки у Кості були атеїстами, самі в Бога не вірили і сина свого не похрестили. Може через це він і був таким незвичайним, боявся один залишатися в віці п’яти-семи років.
Але найголовніша його особливість-вміння передбачити, хто в домі помре. Він дивився ввечері в чужі вікна і якщо бачив у вікні щось чорне і страшне, то людина неодмінно на незабаром вмирала.
Ця прикмета діяла безвідмовно. Ми, тоді діти, вірили, що у Кості дар. Уміння від нас він не приховував, ділився, хоча і сам боявся. Часто ми і самі приставали до Костика, щоб дізнатися, в якій квартирі буде мрець. Це увійшло у нас у дітвори в звичку і було великим секретом від дорослих.
Але ось одного разу Костя показав на своє вікно. Наступного дня повертаючись один зі спортивної секції, він про щось задумався і потрапив під трамвай. Врятувати його не вдалося. Костю поховали і більше по вікнах ми не гадали, боялися накликати на себе біду.
- Господине! Ви молоко продаєте? Нам ваші сусіди сказали. Віра Іванівна побачила молодого чоловіка, що…
— Ставай до плити, гості прокинулися і хочуть гарячого! — грубий поштовх у бік вирвав…
Ніна Петрівна добре пам'ятає день, коли їй довелося вирішувати долю чужої дитини. Була середа, чоловік…
— Льошо, ну ти серйозно? Знову ці твої «звіти до півночі»? — Альона стояла у…
Галя побачила світло у вікнах ще з повороту на путівець. Володя пригальмував, і вони обоє…
— Антоніно Степанівно, я попросив би вас вийти, — нотаріус закрив теку і подивився на…