Хлопчик який мав дар передбачати, передбачив свою смерть…

Кажуть, що діти в ранньому віці здатні бачити щось, що ніяк не знаходить пояснення в офіційній науці. Тому яскраве підтвердження розповідь, заснований на спогади з дитинства.

У нашому будинку жив хлопчик, мій ровесник, Костик. Ми з ним часто грали у дворі. Батьки у Кості були атеїстами, самі в Бога не вірили і сина свого не похрестили. Може через це він і був таким незвичайним, боявся один залишатися в віці п’яти-семи років.

Але найголовніша його особливість-вміння передбачити, хто в домі помре. Він дивився ввечері в чужі вікна і якщо бачив у вікні щось чорне і страшне, то людина неодмінно на незабаром вмирала.

Ця прикмета діяла безвідмовно. Ми, тоді діти, вірили, що у Кості дар. Уміння від нас він не приховував, ділився, хоча і сам боявся. Часто ми і самі приставали до Костика, щоб дізнатися, в якій квартирі буде мрець. Це увійшло у нас у дітвори в звичку і було великим секретом від дорослих.

Але ось одного разу Костя показав на своє вікно. Наступного дня повертаючись один зі спортивної секції, він про щось задумався і потрапив під трамвай. Врятувати його не вдалося. Костю поховали і більше по вікнах ми не гадали, боялися накликати на себе біду.