Після двох років самотності познайомилася з хлопцем. Він прийшов до нас в офіс і одразу мені сподобався. Я ще тоді подумала, що не може бути, щоб такий гарний хлопець не мав дівчини (те, що він не одружений, ми відразу дізналися).
Як же я здивувалася, коли Паша запросив мене до кіно, потім почав підвозити додому, і після чергової зустрічі я залишилася в нього на ніч. Я зрозуміла, що закохалася, але він запропонував на роботі не афішувати наші стосунки.
Я не бачила в цьому нічого поганого, але все ж таки погодилася, щоб його не засмучувати. Тяжко було цілий день приховувати свої почуття і вдавати, що ця людина тобі зовсім чужа і байдужа.
У Паші своя квартира, і я чекала, що він запропонує жити разом, адже я знімаю кімнату вдвох з подругою. Але минуло майже пів року, а наші стосунки залишалися такими ж. Поки до нас не прийшла нова співробітниця!
Паша різко змінився, став мене уникати, я бачила, як він дивиться слідом за тією дівчиною і все зрозуміла. Він мені зателефонував і сказав, що почуття зникли (швидше за все, їх і не було з його боку) і запропонував мирно розлучитися.
Мені було дуже боляче і прикро, але я все сподівалася, що та дівчина йому відмовить і він повернеться. Подруга казала, що у мене немає гордості, що він мене не вартий, але все було марно. Я дуже страждала. Але я помічала, що вони весь час спілкуються і з їхньої поведінки зрозуміла, що вони разом.
Мої підозри підтвердилися, коли Паша зателефонував і попросив мене звільнитися, йому, бачите, не хочеться працювати зі мною разом після того, що було. Я відмовилася, це вже було занадто, щоб ще й роботу втратити.
Тоді він став погрожувати, що розповість усім, яка я, що мені все одно доведеться втекти тільки з ганьбою. Я нічого такого не робила, щоб боятися, але так бридко стало на душі, що подумала, може й справді звільнитися, щоб його більше ніколи не бачити. Але це буде схоже на втечу!
Не знаю що тепер робити, поки взяла відпустку, поїду до батьків, а потім на тиждень до моря, що робити потім, просто не знаю.
– За що ти мене так не любиш? Просто скажи і все. Все ж так…
Алла прожила п'ятдесят п'ять років і вважала, що знає про життя все. Лікар із тридцятирічним…
- Мамо, ну подумай сама! - Олег ходив по кухні туди-сюди, розмахуючи руками. - Квартира…
— Сергію, пообіцяй, що хоч сьогодні нікого не покличеш, — Віра заправила неслухняне пасмо за…
Тиждень кухня гуділа. Василеві Дудкіну дали путівку в санаторій, і не кудись, а на море.…
Терпець Віри добігав кінця — візити родичів продовжували випробовувати її нервову систему, яка от-от готова…