Мій хлопець не одружується на мені тому що вважає, що після весілля жінки стають істеричними. А нещодавно каже мені постійно менше їсти, хоча моя вага 55 кг при зрості 172. Ще каже, щоб я не одягала окуляри коли працюю за комп’ютером

Хочу розповісти свою історію і побачити погляди з боку сторонніх людей. Ми з моїм хлопцем вже давно разом (дуже давно), але стосунки не узаконюємо.

Спочатку я хотіла заміж, зрідка питала, а коли ж ми вже узаконимо наші відносини, живемо разом, побут загальний, гроші загальні.

Розумію, що багато хто може сказати: навіщо йому одружитися, адже його і так все влаштовує. Але я вважаю, що шлюб – це не просто штамп в паспорті, це навмисне бажання створити з коханою людиною РОДИНУ.

Але коли я заводила цю тему, він мені все говорив: одружуємося, але потім, потрібно спочатку встати на ноги. Потім почав говорити: адже ми і так як сім’я, тобі тільки штамп в паспорті потрібен?

А вже потім якось сказав, що після заміжжя дівчата змінюються і перетворюються в стерв (йому хтось на роботі це сказав). І ось тут у мене як відрізало: я перехотіла заміж. Живемо разом і живемо – я більше не згадую про весілля. І останнім часом я стала помічати щось хлопець якось став чіплятися до мене.

Раніше ми сварилися частенько, потім мирилися. А причиною цьому був побут, притирання характерів. Я з тих пір дуже сильно змінилася, я зрозуміла, що ідеальних людей немає, що потрібно приймати людину такою якою вона є. А якщо щось не влаштовує – не створювати істерику і не кричати, а спокійно сказати про це.

Так ось, проблема в наступному. Мій хлопець дуже захоплений спортом, фігурою, здоров’ям, вагою, постійні БАДи. Освіти у нього немає, він аргументує це тим, що не хоче через навчання псувати своє здоров’я.

При цьому я ніколи його не пиляла за гроші, не вимагала заробляти сотні тисяч, просто приймаю людину таким яким він є. Я прийняла його зі своїми заморочками.

Тепер про себе – я людина, навпаки, інтелектуальна. У мене і професія відповідна. Мені подобається працювати за комп’ютером, тим більше з огляду на, що зараз така ситуація в країні, що нас перевели на дистанційну роботу. І карантин не звільняє від роботи – мені потрібно в день хоча б три години видаляти моїй роботі.

А хлопець працює на заводі і можна сказати, що він зараз у відпустці – вдома ж верстата немає. І йому нудно, він лається, що я сиджу за компом – працюю.

Хоча при цьому я готую, прибираю вдома, займаюся хобі. Разом ми теж час проводимо, але іноді мені ж потрібно працювати. Раніше я за ним стала помічати, що він дуже зациклений на моїй фігурі.

Постійно говорить, що хоче щоб я схудла, щоб була такою ж як раніше – при знайомстві (пардон, але мені тоді було 18 років і тіло у мене було підліткове, а зараз я виросла, мені 29 вже).

При цьому я відчуваю в своїй вазі при своєму зрості себе добре (вага – 55, зріст 172). І його прям дратує, що я сиджу і працюю так часто за комп’ютером.

І ось вчора ми посварилися, так як набридло, що він так зациклений на спорті і мене намагається переробити, постійно говорить мені: їж менше.

Вже так набридло це. Якось мені сказав: пообіцяй мені, що ти не перетворишся в батанку і ніколи не набереш вагу. Мене це дуже образило. При цьому виглядаю я нормально, так, я ношу окуляри, і все: у мене немає засмальцьованого волосся, я не ношу довгі спідниці і у мене не крива спина.

Я виглядаю як нормальна дівчина. Але таке ставлення хлопця мене ображає. Постійно вказує мені на целюліт (хоча який там целюліт, але він його знаходить). І в ліжку з’явилися проблеми: у нас різниця темпераментів – йому потрібно кожен день і тоді коли він захоче (вранці, обід, вечір). Йому неважливо готую я в цей час або займаюся.

Ми разом більше 10 років разом і якось пристрасть вже стихла. Але при цьому я намагаюся йому догодити. Два – три рази на тиждень у нас точно є близькість. І якщо, не дай бог, два дні немає близькості, то у нього починається  істерика – каже, що ми як друзі, що як брат і сестра – близькості немає.

Мені це прикро чути, адже я намагаюся, і роблю це навіть тоді, коли мені не особливо хочеться.

Так ось повернуся до вчорашньої сварки – ми посварилися і він назвав мене жирною ботанкой. Я в шоці. Мені так прикро, він навіть не хоче вибачатися. Так я йому в пориві сварки сказала, що крім ліжка і спорту його нічого не цікавить, але не називала його тупорилим качком. А якби назвала, то вибачилася б точно.

Хочу почути думку з боку. У нього прям реальна огиду до людей, які захоплені навчанням / роботою, хоча раніше такого не було.