Моя мама без кінця розповідала мені про те, що чоловік повинен бути в сім’ї добувачем. Що ідеал чоловіка це той, хто постійно забезпечує потреби своєї сім’ї. І звісно ж підкріпляла це особистим прикладом.
Тато, тобто вітчим з’явився в нашому житті коли мені було всього 5 років. Мама тоді дуже його полюбила, і єдине що їм заважало бути разом – відстань. Коли ж вони з’їхалися мама дізналася що вагітна.
Брат народився здоровим і дуже активним хлопчиком, іноді хворів, мамі тяжко було з нами обома, адже я якраз почала ходити до школи, брат був ще малим. Тоді ми жили в столиці і в чужому місті мамі просто не було на кого покластися.
Тепер пройшло 18 років з тих пір, я пішла на свої хліба вже давно, брат теж почав жити окремо, вже дорослий, не треба підтирати соплі. Але мама так і не вийшла на роботу.
Нікого б це не цікавило, якби не одне важливе але. Батькові важко, дуже. При чому він тягне на своїй шиї всі мамині забаганки, в тому числі і її бажання бути красивою і модною.
Звісно, адже самі всього 45, вона виглядає гарно і молодо, хоче мати красивий гардероб, манікюр та все інше. Але нічого для цього не робить.
Вдома звісно вона готує, прибирає, займається хатніми справами, але скільки тих справ, будинок великий, але і смітити там нема кому, батько часто їсть на роботі, тому приготування нескладних страв раз в 2 дні не так і важко.
Я б не стала нікого засуджувати і думати про це, але бачу що тато останнім часом здає позиції. Я просила маму, аби та просто зупинилася і подумала про майбутнє, але вона не хоче нічого змінювати. Її влаштовує сидіти вдома і безвільно проводити свій час. Не знаю як з нею говорити, що робити? В мене таке враження що мама просто втратила інтерес до життя, їй не цікаво нічого. Може завести її до лікаря? Але вона терпіти не може психологів, вважає їх аферистами. Я дуже хочу допомогти, бо якщо вона не візьметься за голову, дуже скоро їм стане скрутно жити, тато останні сили поклав на ремонт в будинку, я боюсь що він не витримає і покине її, і потім вона сяде ще й на мою шию.
Досі не можу схаменутися після приниження, яке влаштував мені власний чоловік. Як після такого дивитися…
Після заміжжя ми переїхали до рідного міста чоловіка. Винайняли однокімнатну квартиру. Мені подобалося наше життя,…
Коли мені було сім років, моєї мами не стало в лікарні, під час того, коли…
Я понад рік перебуваю у шлюбі. З батьками мого чоловіка я завжди була у чудових…
У дитинстві я мала чітке відчуття, що мене привели на світ тільки для того, щоб…
Ось вже двадцять три роки я одружена з людиною в якої дуже непростий характер. Сучасні…