Моя мама без кінця розповідала мені про те, що чоловік повинен бути в сім’ї добувачем. Що ідеал чоловіка це той, хто постійно забезпечує потреби своєї сім’ї. І звісно ж підкріпляла це особистим прикладом.
Тато, тобто вітчим з’явився в нашому житті коли мені було всього 5 років. Мама тоді дуже його полюбила, і єдине що їм заважало бути разом – відстань. Коли ж вони з’їхалися мама дізналася що вагітна.
Брат народився здоровим і дуже активним хлопчиком, іноді хворів, мамі тяжко було з нами обома, адже я якраз почала ходити до школи, брат був ще малим. Тоді ми жили в столиці і в чужому місті мамі просто не було на кого покластися.
Тепер пройшло 18 років з тих пір, я пішла на свої хліба вже давно, брат теж почав жити окремо, вже дорослий, не треба підтирати соплі. Але мама так і не вийшла на роботу.
Нікого б це не цікавило, якби не одне важливе але. Батькові важко, дуже. При чому він тягне на своїй шиї всі мамині забаганки, в тому числі і її бажання бути красивою і модною.
Звісно, адже самі всього 45, вона виглядає гарно і молодо, хоче мати красивий гардероб, манікюр та все інше. Але нічого для цього не робить.
Вдома звісно вона готує, прибирає, займається хатніми справами, але скільки тих справ, будинок великий, але і смітити там нема кому, батько часто їсть на роботі, тому приготування нескладних страв раз в 2 дні не так і важко.
Я б не стала нікого засуджувати і думати про це, але бачу що тато останнім часом здає позиції. Я просила маму, аби та просто зупинилася і подумала про майбутнє, але вона не хоче нічого змінювати. Її влаштовує сидіти вдома і безвільно проводити свій час. Не знаю як з нею говорити, що робити? В мене таке враження що мама просто втратила інтерес до життя, їй не цікаво нічого. Може завести її до лікаря? Але вона терпіти не може психологів, вважає їх аферистами. Я дуже хочу допомогти, бо якщо вона не візьметься за голову, дуже скоро їм стане скрутно жити, тато останні сили поклав на ремонт в будинку, я боюсь що він не витримає і покине її, і потім вона сяде ще й на мою шию.
У Івана пішла із життя дружина Соломія. Зненацька - вранці не встала сніданок подати. Він…
– Кохана, у нас буде ювілей! Юля мовчала. Який ще ювілей? Вадиму тридцять один, їй…
У ресторані «Панорама» пахло запеченим м'ясом і чиїмись духами, надто солодкими для буденного вечора. Ювілей…
Галина саме збиралася відкласти комунальні квитанції, щоб насолодитися спокоєм п’ятничного вечора. За останній рік вона…
- Мама поживе в нашій спальні, їй потрібний спокій. Антон кинув спортивну сумку на порозі.…
Виделка брязнула об край тарілки, і цей звук здався Олені оглушливим у тихій кухні, що…