Моя мама зустріла чоловіка, він був місцевим, як кажуть, блаженним. З дитинства він відрізнявся від усіх дивною поведінкою, але ніколи не був агресивним. І багато, у кого в селищі не ставало родичів, знали, через нього можна спілкуватися з тими хто на небі

У моєї мами є добра знайома. Жінка вона дуже доброзичлива і з мамою в хороших відносинах. У 2012 році, в кінці грудня мама прийшла до нас в гості і розповіла, що у цієї жінки померла мати.

Мама її довго хворіла і не вставала з ліжка багато років, відмучилася, як кажуть в народі. Я звичайно поспівчувала їй, а мама з співробітницями вирішила поїхати до них на поминки.

Її мама жила недалеко від нашого міста в селищі. Так ось мама приїхала туди, все пройшло добре. Поминки зробили за всіма звичаями. Коли сиділи за столом, мама помітила одного чоловіка. Йому було років 35 на вигляд, сидів він за столом мовчки. Поїв та й пішов. Далі зі слів знайомої.

Їх в сім’ї було четверо, старший брат жив в Мукачеві і помер кілька років тому, середня сестра живе в Херсоні, а вона і молодша сестра живуть в нашому місті.

Так ось, середня сестра не змогла приїхати на похорон матері і вирішила у себе вдома влаштувати поминки, покликати родичів і колег. Про це знали тільки вони, три сестри.

Підходить до неї той чоловік, якого мама бачила за столом, і каже, я бачив уві сні твою маму, вона передала тобі і сестрі, що б на поминки її вона покликала татарського муллу і що б бабусь стареньких спеціальних, які всі обряди знають, теж покликала.

Почувши це вона відразу ж подзвонила сестрі, та була в шоці. Виявляється вона вирішила трохи спростити все і зробити по своєму.

На цьому історія не закінчилася. Той чоловік приходив до них ще кілька разів і розповідав, що мама її знову йому наснилася і просила дочку нові речі, які вона не носила (дочка їй їх купувала, але вона їх не наділа), віддати обов’язково сусідці.

Причому цей чоловік називав її і сестер по іменах, які в селищі не знали, у них по паспорту імена інші. В останній раз він прийшов на 40 день і розповів, що мати їх там не одна, а з сином. Сина її він не разу не бачив, але описав зовнішність повністю.

Виявилося, що цей чоловік був місцевим, як кажуть, блаженним. З дитинства він відрізнявся від усіх дивною поведінкою, але ніколи не був агресивним.

І багато, у кого в селищі вмирали родичі, знали, через нього можна спілкуватися з померлим.