Ми розлучилися пів року тому, і я зробила собі висновок. Краще жити на самоті, ніж з людиною, яка має зовсім інші цінності та уявлення про комфорт. Два тижні тому я взяла до свого будинку дворове кошеня. Я відвезла його до ветклініки, підлікувала, виходила і тепер купаюся в його увазі. Мурчик чекає на мене з роботи, завжди лагідний і мурчить

Давно треба було розлучатися з Олегом, а я все боялася залишитись сама. Тепер розумію, скільки радостей я себе позбавила!

Ми прожили із колишнім чоловіком разом 6 років. І я навіть не розуміла, який він марнотрат. Зараз мої рахунки за комунальними платежами навіть не вдвічі, а втричі менші, ніж були раніше.

Пояснюється все дуже просто. Я виросла у приватному будинку, де не було центральної каналізації. Щоб вигрібна яма швидко не заповнювалася, мене батьки привчили заощаджувати воду – поки я милюсь, воду відключаю.

Олег же включав душ на повну потужність і лив її безперервно! Він не вважав за потрібне думати про екологію і наш бюджет.Ще й вся ванна кімната була залита водою, ніби він не в самій ванній мився, а посеред туалету.

Їм я небагато, і віддаю перевагу овочам, злакам і фруктам. У наш час вони хоч і не дешеві, але дуже корисні. Колишній же щодня просив приготувати м’ясо!

Моя зарплатня менша за Олега у 2,5 рази. При цьому у нього завжди не вистачало грошей. Попрошу оплатити квитанції ЖКГ – казав, що зараз нема чим платити. Просила купити мої улюблені цукерки – та сама відповідь. Навіть квіти не дарував за стільки років!

Ми одразу домовилися, що бюджет об’єднувати не будемо. Так було простіше для Олега і тепер я розумію, чому.

Куди він спускав пристойну зарплатню, я й досі не знаю. Але за продукти та за житло платила здебільшого я. Іноді колишній чоловік міг знайти копійку, щоб купити їжу. Знову ж таки, розрахунок у нього був тільки на свій рот.

За моєї скромної зарплати особливо не розгуляєшся, але зараз, живучи одна, я розумію, що мені багато чого й не треба! Я тепер сплачую тільки за себе та свою їжу, яку обираю сама.

Щоправда, витрати мої збільшились в одному пункті. Я почала більше витрачати на свої захоплення. Раніше мені не вистачало часу займатися плаванням та відвідувати художні заняття.

Малюю я з дитинства дуже добре, ходила на курси образотворчого мистецтва. У дорослому житті не залишалося часу на хобі.Тепер я тричі на тиждень плаваю в басейні та двічі ходжу на улюблене малювання! Мені зовсім не шкода коштів на те, що приносить мені стільки щастя та позитиву!

До зустрічі з Олегом я багато гуляла містом. Особливо любила його історичну частину, де дуже багато старовинних будівель. Друзі з цікавістю мені складали компанію.

Одному чоловікові було нудно дивитися на руїни та “безглуздий мотлох”, як він це називав! Він більше любив подорожувати, але скрізь знаходив лише бари та набережні з катерами.

Приїжджаючи в іншу країну, мені завжди було важливо познайомитися на власні очі з місцевою культурою, помацати історію, так би мовити, відвідавши музеї та пам’ятки.

Але з Олегом це було неможливо – він увесь час свербів під вухо, що йому нудно і взагалі, про культуру та історію можна в інтернеті почитати, а тут треба насолоджуватися природою та смачними стравами!

Я не проти смачної їжі та прогулянок на природі, але тільки щоб це було частиною дня, а не його основним планом. Чоловікові цікаво було випивати в барах, хоча я не розумію, в чому відмінність наших та закордонних закладів?
Випивка скрізь однакова. Атмосфера теж може плюс/мінус різниця, але незначна. І задля цього варто перетинати моря, навіть океани?

Ми розлучилися пів року тому, і я зробила собі висновок. Краще жити на самоті, ніж з людиною, яка має зовсім інші цінності та уявлення про комфорт.

Два тижні тому я взяла до свого будинку дворове кошеня. Я відвезла його до ветклініки, підлікувала, виходила і тепер купаюся в його увазі. Мурчик чекає на мене з роботи, завжди лагідний і мурчить.

Комусь здасться комічним, але я провела паралелі між колишнім чоловіком та котом. За обома доводиться прибирати, годувати, іноді вигулювати, але віддача цих двох істот абсолютно різна!
Маркіз мене огортає увагою, ласкою та теплотою, а колишній чоловік лише псував настрій і обмежував мою свободу. Ще й тринькав мою зарплату.

Мені вже трохи за сорок років, і один котик вже є. Жарти про 40 кішок стають для мене реалістичними та знаєте що? Вони вже не є такими смішними та абсурдними, як раніше.

Одне знаю точно: на серйозні стосунки я ще довго не підпишуся. Радітиму життю в компанії Мурчика і дорогих друзів, які завжди підтримають мої захоплення.