Старша сестра однієї моєї знайомої, харківчанка Ольга, була вже у віці трохи за тридцять, а все заміжньою не була жодного разу. Хоча ні від відсутності уваги з боку чоловіків, які не від недосвідченості вона не страждала.
Приязна за характером Ольга зберігала приятельські відносини з усіма колишніми чоловіками.
Медсестра за освітою вона ретельно стежила за собою, займалася спортом, не мала шкідливих звичок і тому виглядала добре і років на десять молодше за свої роки. Що змушувало шлейф шанувальників тягнутися від північної столиці до Києва.
Вона нікого не ображала, всіх обдаровувала посмішками. Але і надіями нікого не благословляла. І це було в її стилі. Таке життя її цілком влаштовувало.
Але ось одного разу один з тих, кому вона розбила серце, так зізнався їй у коханні, що це її зворушило до сліз. Причому нічим таким цей шанувальник не відрізнявся ні розумом ні красою. Паша, Звичайний малоосвічений селюк з провінції, та ще років на десять її молодше.
Йому пощастило. Він слідував за нею з її дозволу усюди як паж, не здаючись.
Два роки залицянь і він домігся свого. Ольга погодилася вийти за нього заміж. Радості його не було меж. І хоч вибір красуні незрозумілий багатьом, живуть вони разом щасливо вже п’ятий рік.
Галя побачила світло у вікнах ще з повороту на путівець. Володя пригальмував, і вони обоє…
— Антоніно Степанівно, я попросив би вас вийти, — нотаріус закрив теку і подивився на…
Я відкладала гроші роками. Збирати я почала з того часу, як Ася пішла в п'ятий…
— Ти що, серйозно? Ти запросив їх усіх? — Інна стояла посеред кухні з телефоном…
У суботу ми приїхали на дачу раніше, ніж зазвичай, і я ще від хвіртки почула…
Ховали Сергія Миколайовича у п'ятницю. Ранок видався похмурим, без жодного променя. Небо висіло низько-низько, наче…