– Марино, та які зв’язки? Я її пробивав, вона без роду – сирота. Подруг і друзів немає, а ті, що були давно закінчилися. – А це ти круто придумав із квартирою! Я так сміялася, коли почула. – Мені треба було підстрахуватися, якщо в неї не буде житла, ні хто не присудить їй дитину, та й якщо чесно нам зайві гроші зараз не завадять
– Настюша, мене як не стане, ти мене поховай поруч з дідом, а як
– Я тобі, Борю, не Машка! Я терпіти тебе більше не буду! На моїй шиї сидіти не вийде! Так що давай, синку, дрібнички збирай і слідом за дружиною!
Ох, і злий був сьогодні Борис! Язик свербів висловити дружині все, що накипіло. Але
— Знову він тут… — зітхнула Галина Петрівна, пригальмовуючи крок біля лави в парку. — Бідолашний ти мій, що ж ти все виглядаєш тут? Пес, наче почувши її голос, поволі повернув голову. В його очах, глибоких і карих, застигла така безвихідь, що жінці стало важко дихати від болю
— Знову він тут… — зітхнула Галина Петрівна, пригальмовуючи крок біля лави в парку.
– Ну, ви й ділові, синку! Тобто, у своє свято я маю сидіти з онуком, бо у вас плани на вечір? Ні! Діти, звичайно, –  квіти життя, але ти міг би привезти матері хоч шоколадку на жіноче свято! – З образою в голосі заявила Валентина
– Ну, ви й ділові, синку! Тобто, у своє свято я маю сидіти з
Минуле більше не мучило. Він прийняв його. Простив себе за кошеня з дитинства. І дякував життю за те, що подарував другий шанс – виправити старий біль через нове кохання
Злива була настільки сильною, що, здавалося, небо вирішило вилити все відразу. Олег з досадою
Коли Лариса запитала чоловіка, які в нього «справи» у місті, той не приховував. Так, у нього з Мариною стосунки. Чому так склалося? Тому що вона жінка – феєрверк, свято, ураган! Між ними все іскриться, вони можуть посваритися і помиритися кілька разів за вечір, таке напруження пристрастей йому й не снилося. Таку жінку він шукав усе життя, між ними літають флюїди та посуд! Вона – чистий вогонь, а Лариса – стояча вода!
Коли Петро познайомився з Ларисою, ніякої іскри між ними не пробігло, не спалахнули в
-Мамо, я ж на нього дивитися не зможу тепер, – плакала Наталка. -А ти й не дивись! Чоловік не для того щоб на нього милуватися. А для стабільності. Він гроші приносить додому? Приносить! От і все! Багато жінок так живуть і нічого
Наталя була заміжня двадцять років. Вперше Михайло їй зрадив через чотири роки після весілля.
-Поки мама жива була, ти й носа сюди не показував. І на поминки копійки дав. Ми за тебе гірше живемо і останнє віддали. Правда, Світлана? Та кивнула. -Та чорт з ним, Ань, нехай забирає. Там уже ділити нема чого, машина стільки років у гаражі простояла. Я, наприклад, на будинок претендую. У мене дітей четверо, нам у нашій хатинці тісно
– Отже так! – стукнув по столу Михайло. – Мені машина та гараж. Вважаю,
Правда дійсно звільняє! Але якою ціною?
– Тамаро Петрівно, а ви випадково не знаєте, де ваша невістка? – голос колеги
Бабуся прокинулася вже в будинку для літніх людей. Невістка організувала все ретельно, але згаяла один момент…
Свідомість повернулася до Ганни Степанівни раптово. Вона розплющила очі і виявила себе в незвичній

You cannot copy content of this page