Життєві історії 0
– Маріє, терміново! Я зараз у крамниці бачив твою невістку. Вона купувала щурячу отруту. Дві пачки! Каже, миші завелися. Але ж я знаю – немає в тебе жодних мишей! У Марії підкосилися ноги. Ось воно що! Он як надумала будинок прибрати до рук!
– Барончику, друже мій, – зітхнула жінка, виходячи на подвір’я з мискою каші. –
Життєві історії 0
– Мамо, він же не живе тут. Поки у нього немає статусу нареченого. Пропозицію він мені не робив. Хоча дуже хочеться, – трохи сумно відповіла Юля. – Візьми все в свої руки, зроби сама, – пожартувала мама. – Ну ні вже. Не хочу я так. Почекаю.
Юля прокинулася рано. Потягнулася. Який гарний день. Сонечко світить. Вихідний. А ще у неї
Життєві історії 0
-Мамо, я втомилася вже казати, що я продаю квартиру… Це моя квартира. Моя власність. Ви жили з Оленою тут чотири роки. Чотири! Я не брала з вас жодних грошей. Жодних. Тепер я повернулася і хочу її продати. Я маю плани. А ви просто поїдете назад додому, в село. Не бачу тут ніякої проблеми…
-Мамо, я втомилася вже казати, що я продаю квартиру… Це моя квартира. Моя власність.
Життєві історії 0
– Як це не можете з дітьми посидіти? Ви ж бабуся та дідусь! Це ваш обов’язок! – Видала невістка
– Валентино Іванівно, терміново приїжджайте! Ми з Андрієм відлітаємо на Мальдіви, посидьте із дітьми!
Життєві історії 0
– Я витратив гроші не на себе, ти не подумай! Просто Люба захотіла цього літа новий велосипед. Я не зміг їй відмовити! Розумієш, вона мене рідко бачить, мушу ж я якось це компенсувати! – Тобто, я в твоєму житті настільки не важлива людина, що ти вирішив навіть мою думку не враховувати?! – спитала дружина
– Привіт, подруго! Ти чого йдеш, носа повісила? Чи на роботі так сильно вимоталася?
Життєві історії 0
– І ти пам’ятаєш, чим закінчилася наша остання розмова? Ти запропонувала мені йти. А я тобі що тоді сказав? Що ти можеш обурюватися і скільки тобі завгодно, кохана, а я все одно нікуди не піду. Іди краще вечерю готуй! А з цією справою в тебе все одно нічого не вийде. Я нікуди не піду
Віктор ходив по квартирі з кислим виглядом, не знаючи, чим себе зайняти. Три години
Життєві історії 0
– Те, що свекруха зробила на нашому весіллі, неможливо ні пробачити, ні виправдати
Олександра ніколи не думала, що день її весілля виявиться схожим на кошмар. З ранку,
Життєві історії 0
– А чому ви йому не допоможете? Якщо ситуація безвихідна, то нехай продає свою квартиру, а  не мій будинок! – Будинок тобі не потрібний, а у квартирі йому ще жити! – Нахабно заявила свекруха
Настя не розуміла, що відбувається з чоловіком останнім часом. Минув лише рік після їхнього
Життєві історії 0
Ні совість, ні розум його не турбували. Він не думав, що в тому селі, де він прожив понад десять років, залишилися його діти й дружина. Його не хвилювало, що з ними буде після його втечі… Проїхавши близько двадцяти годин потягом, Олег зійшов з нього в невеликому містечку і став будувати нове життя… А там, у селі, вранці не знайшли вдома батька і чоловіка. Наталка прокинулася рано, але чоловіка вже десь не було. Вона дуже здивувалася і спочатку подумала, що Олег пішов у магазин. – Може поїхав у райцентр по продукти, – подумала вона. Бо ж він чомусь забрав усі гроші, що були в них вдома…
Олег кілька хвилин постояв посеред кімнати, в якій спали четверо його дітей. Потім він
Життєві історії 0
– Ми одружилися тиждень тому. Були тільки ми з Лізою, свідки, та ще пара наших друзів. Все, як ми й хотіли. – Ти з глузду з’їхав, синку? – погрозливо промовив батько. – Ми ж ваше весілля так планували! Ми вже всій рідні розповіли, як добре буде! Усіх покликали! Та, як ти міг нас так зганьбити!
– Ну, синку? – поцікавився батько, коли основні страви були з’їдені. Ліза впоралася лише

You cannot copy content of this page