– Мені схвалили кредит. Вже частину сплатила. Правда, будинок ще будується і житло тільки до літа здадуть. Але це навіть добре, ти поки що речі неспішно збереш, будинок на продаж виставиш. – Ти про що це, дочко? Я нікуди не поїду. Тут мій будинок! Город, сад. Влітку курочок заведу
Ніна їхала автобусом до мами в село. Величезна сумка з гостинцями стояла біля її
– Тітка прихистила на літо, а потім виставила рахунок! Дякую, рідня!
Ольга Іванівна, 58-річна мешканка Черкащщини, завжди вважала сім’ю головним у житті. Її скромна двокімнатна
Їх розлучили в дитинстві. Часи такі. Чи не справлялися. Або не хотіли… Ось і поїхали з пологового будинку замість двох дітей з одним. Навіть вибирати до ладу не довелося – близнюки ж. Однакові. Взяли того, що під руку попався. Віталіком назвали
Їх розлучили в дитинстві. Часи такі. Чи не справлялися. Або не хотіли… Ось і
– Ні, Костю, у мене інший план. Я зробила помилку, добре, що вчасно все зрозуміла. Я купую собі двокімнатну квартиру та переїжджаю від вас. Я хочу жити сама, у своїй квартирі. Я рада, що ви не встигли купити квартиру
Марія Іванівна насилу вийшла з дому, спираючись на палицю пішла в сад, присіла в
– Народну мудрість знаєш: “Бог дав дитину, дасть і для дитини”? Так що дівчинко, ніхто не каже, що буде легко і сльозами тут не допоможеш…
– Здрастуйте бабусю, ось оголошення ваше прочитала, з приводу здачі квартири. Ви ще здаєте,
Оксана з мамою сиділи на старому ліжку. Обидві були тепло одягнені. Зима, а в хаті тільки затопили піч. – Нічого, матусю. Все у нас буде. Не пропадемо. Зараз я тобі ліки  дам. Оксана, як могла, заспокоювала матір, та й не мати вона їй зовсім – свекруха, та ще й колишня. Майже колишня…
Оксана з мамою сиділи на старому ліжку. Обидві були тепло одягнені. Зима, а в
– Тьотя Надя, погоджуйся. Одружуйся з нами
Надежда була вже на п’ятому місяці, як Микола заявив, що в нього інша. Зібрав
– Марино, я давно хотів тобі сказати – ти не ображайся, але який тобі «Наполеон»? Ти подивися на себе, на кого ти стала схожою! – І на кого ж? – скривджено спитала Марина. На бегемота!
– Сергію, ти? Ти взяв щось до чаю, не забув? Давай руки мій і
– Він не просто з іншою… Лара, він живе подвійним життям. У нього в іншому районі… друга родина. Жінка. І… син. Йому три роки
— Ти знову не ночував удома, Ігорю, — мій голос був спокійним, майже холодним.
-Оксано, дочко, приїжджай швидше. Там у твоїх діда та баби не все гаразд. Ділять все, посуд, худобу, будинок. Не знаю, що трапилося. Вже тиждень, як сваряться постійно – схвильовано кричала в трубку сусідка, баба Галя
-Оксано, дочко, приїжджай швидше. Там у твоїх діда та баби не все гаразд. Ділять

You cannot copy content of this page