– Ви що творите, га? – До Свєти та Андрія додому увірвалася теща і відразу пішла в наступ. – Я вам завжди допомагала! Я! – Коли на світ з’явилася Настя, я й обіди вам готувала, і з Настею гуляла, і скрізь із нею ходила! А тепер що, не потрібна стала?
– Ви що творите, га? – До Свєти та Андрія додому увірвалася теща і
– Вартує він, чи бачите. Усю ніч із книжечкою просиджує, а потім удома спить півдня. Молодий мужик, симулянт! У труні я бачила твою роботу за копійки!
Ранок знову якось не вдався. Підвівся Геннадій пізно, відсипався після нічного чергування. Зла, знервована
Усі здригалися й оберталися — це в кого, черемшина квітне о сьомій ранку непривітної зими?
Майже кожного ранку я зустрічаю її в автобусі. Точніше, спочатку я її тільки чула,
– Мама переїжджає… – Ти вже кажи, як є. Мовляв: сплавляємо маму в будинок для людей похилого віку
Важко у сімдесят років жити одній у квартирі. У дочки та в онуків проблеми,
– То ти зі мною був лише заради собаки? – Запитала Галя. – Я був їй вірний, бо любив, а з тобою я просто жив. І вона була мені вірна, бо мене любила! А ти була мені вірна?
– Ну, та гаразд! Ну і йди! – Розплакалася Галя. – Але врахуй! Ця
– Ось, приїду, мамо, сам тебе зацілую. Так за твоїми руками дбайливим скучив, які мене ночами гладили. Так обійняти і притиснутись до тебе хочу, моя рідна. Ти бережи себе
Округлий живіт Оксани об’єднав усіх сільських пліткарок. – Зовсім совість втрачати стали. Я б
– Навіщо ти її терпиш? Я б давно вигнала, й оком не моргнула – радила Інні подруга. Таки ж мала вона рацію…
У неділю пролунав дзвінок у двері, хоча Інна нікого не чекала. У чоловіка були
– Ти тут взагалі ніхто, навіть не сьома вода на киселі! – Репетувала тітка
Гості розійшлися, Ліза залишилася сама. Ніхто не запропонував допомоги з прибиранням, окрім сусідки. Ліза
– Хочеш, я розповім тобі про свою найзаповітнішу мрію? – спитав він, заглядаючи в очі хлопчику. – Я йду зеленим, квітучим луком з вудками, попереду блищить прохолодна річка, манячи до себе. У моїй руці довірливо лежить долоня маленького п’ятирічного хлопчика, мого сина. Ми йдемо, неквапливо балакаємо, передчуваючи багатий улов, а попереду нас з веселим гавканням мчить кудлатий рудий пес
Хлопчик Ваня був підкидьком. Йому не «пощастило», як, наприклад, «відмовникам», у яких, хоч і
– А віктор твій купився! Продав тебе! За певні гроші! На лікування батька, якого вже все одно не врятувати
– Молодий чоловіче, – жінка посунула по столу скруток ближче до Віктора, – я

You cannot copy content of this page