– Я все вирішив! Або ти приймаєш моїх гостей, або ми розлучаємося! – Заявив благовірний
Юля сиділа на лоджії другого поверху їхнього нового будинку й працювала. У вікно віяв
– Та скільки можна! – Третя година дня! Майте совість!
– Та скільки можна! – Третя година дня! Майте совість! За стіною знову стогнали.
– Увімкнула реєстратор чоловіка і остовпіла від почутого…
– Мало не попався! – говорив чоловік приглушеним голосом. – Ти уявляєш, Ольга вчора
— Це ж наша сімейна дача. Ми маємо право приїхати коли завгодно
Тетяна розливала вечірній чай по чашках, коли різкий дзвінок у двері змусив її здригнутися.
— Тобто ти летиш з нею у відпустку, яку ми планували? За наші гроші? — Наші гроші нікуди не зникли, просто я лечу з Оленою замість тебе.
Анна поклала останню блузку в гарну нову валізу й задоволено усміхнулась. Довгоочікувана поїздка до
– Один раз можна пробачити! У чоловіків таке трапляється. Швидкоплинне захоплення. Як грип сезонний…
– Здали проєкт по Набережній, – Антон повернувся з роботи окрилений, – тож на
– Та я ж, як краще хотіла…
– Це все ти! Через тебе я один! – Тобто, це я підклала під
Опустивши голову, вона дала волю сльозам. Вона плакала голосно, як іноді плачуть жінки, з тугою і злістю. Злість була на себе, на долю, на те, що так несправедливо, неправильно склалося її життя
-Так, мамо, була я там. Сказали, що висновок буде згодом. Ти вибач, я зараз
Я йду від тебе. Зустріла іншого. Не шукай мене, потурбуйся про доньку. З тобою їй буде краще. Вибач. Таня
– Іван, не одружуйся ти з цією Танькою! – говорила синові Віра Дмитрівна. –
– Я втомилася від твоїх батьків, від їхньої ненависті! Але найбільше, – я втомилася від тебе! – Обурено заявила дружина
Шість років тому я була найщасливішою нареченою. Ми з Андрієм зустрічалися два роки, він

You cannot copy content of this page