Життєві історії 0
– Мамо, а мені можна собаку? – Сашко, собака – це не іграшка. Адже з нею не тільки грати треба, а й гуляти, годувати, виховувати. – Я буду. – Ти не зможеш поки що, бо сам ще маленький. Ось підростеш, тоді буде видно. – Я, може, ніколи не підросту!
– Мамо, а мені можна собаку? – Сашко дивився у вікно. Ліда підійшла, зупинилася
Життєві історії 0
– Якби не ти, у мене давно була б родина! Повноцінна, із чоловіком, з кількома дітьми! А що я бачила? Нескінченні робочі зміни та самотність! Невже ти не можеш хоч трохи потерпіти заради мене? Я терпіла набагато довше! – Видала мати
– У мене для тебе дві новини. Я в положенні. А ось тобі треба
Життєві історії 0
– Прийшла нарешті! Блудлива! – Накинувся на неї Євген, – Де тебе носило? Коханця завела? -Вимітайся звідси! – Скипіла Ольга. – І щоб духу твого тут не було!
– Дівчата наша Ольга Василівна на орендованій квартирі живе. -Ось це новина! -А що?!
Життєві історії 0
– Ти? – здивувався батько. – Ти що тут робиш? – А я хочу знати, що ти тут робиш? – Запитав Єгор. – Мати другу добу біля Катьки сидить, а ти тут з усякими дівками розважаєшся?
Сьогодні Людмила прийшла додому трохи пізніше, бо після роботи треба було зайти у крамницю
Життєві історії 0
– Знаєш, на тобі світ клином не зійшлося! Я теж не збираюся сидіти й чекати, коли в тебе пройде бзик! – Гаркнув чоловік
Наталя пішла зненацька. Просто одного дня проводила чоловіка і сина на роботу, дочку в
Життєві історії 0
“Купіть собі совість” – сказав бездомний успішному бізнесменові
Марат вийшов із бізнес-центру, не перестаючи розмовляти телефоном, важливі питання вимагали рішень тут і
Життєві історії 0
– Збирайся і йди до матері! Синові я забезпечив житло – нехай живе як належить. А про себе сама дбай. Двадцять років ти користувалася моїм будинком, тож спасибі маєш говорити навіть за це!
– Ти вже не та, що раніше… Стара зовсім. Я хочу бути з молодою,
Життєві історії 0
– Все, годі! – Віктор грюкнув по столу так, що підстрибнули тарілки, – зроби так, щоб я тут більше не бачив ні твоєї подруги, ані твою сестру!
– Все, годі! – Віктор грюкнув по столу так, що підстрибнули тарілки, – зроби
Життєві історії 0
– А я дружина Артема – Оксана, Ви, напевно, колега? – Ні я не колега, а Ви не дружина, – нахабно прокоментувала дівчина.
Оксана з Артемом одружилися зовсім молодими, коли їм обом було по 18 років через
Життєві історії 0
-Як це що зміг?! Я ж просила Ігореві новий телефон, – сестра аж встала зі стільчика. – У мене грошей на нього немає, а хлопцеві нормальний телефон потрібний! -А де моя улюблена ковбаса? – брат теж був невдоволений
Олег зайшов додому в роздумах. Його дружина Наталя вже давно не їздить із ним

You cannot copy content of this page