Серед екзотичних страв добре відомий салат чука. Він готується з морських водоростей під назвою Вакам і широко використовуються в національній японській кухні. Їх їдять у сирому вигляді або трохи підсушеними.
Яка від нього користь?
На смак водорості нагадують морську капусту, але менше пахнуть йодом. Колір салату варіюється від салатового до соковитого відтінку зеленого. Водорості вакам можуть ще мати коричнево-бурий колір. Вони досить соковиті та мають нейтральний смак. Салат готують тільки з молоденького ніжного листя, так як старі водорості жорсткі та грубі.
У водоростях чука міститься багато корисних речовин:
Ці речовини необхідні нормальної життєдіяльності всіх систем організму. Тому час від часу треба балувати себе корисною заморською стравою.
Крім того, водорості мають відмінний абсорбуючий ефект, вбираючи в себе шкідливі речовини і видаляючи їх з організму. Калорійність салату чука дуже низька, тому його можна без жодних побоювань їсти тим, хто стежить за своєю вагою. Він добре поєднується з іншими іншими стравами, але його можна вживати і як основну страву.
Салат чука – покроковий рецепт
Інгредієнти:
Найголовніше – правильно обрати сам продукт. У магазинах та супермаркетах його часто продають замороженим, тому немає можливості визначити, у якому стані салат. Якщо після розморожування він став жорстким та безбарвним, краще не вживати його в їжу.
Як приготувати салат з водоростей з горіховим соусом?
Розморозьте чуку.
Обсмажте жменю арахісу чи кешью на сковороді.
Подрібніть горіхи у блендері протягом 2-3 хвилин.
До горіхової маси додайте лимонний сік (2 ч. л.), кунжутну олію та гірчицю по 1/2 ч. л., цукровий пісок (1 ч. л.), трохи кунжуту та соєвого соусу.
Усі збийте у блендері.
За бажанням додайте трохи води та рослинної олії, орієнтуючись на консистенцію. Олію можна і не додавати, так як маса виходить досить жирною.
Соус готовий. Салат разом із соусом можна подавати до столу.
Рецепт салату чука дуже простий, тому таку страву можна готувати часто.
— Ти впевнений, що це гарна ідея? — Олена поправила сережку, дивлячись на себе у…
Того вечора Анна провела чимало часу біля плити, обережно помішуючи киплячу солянку. Це була страва,…
Час наближався вже до обіду, коли Ілля нарешті зміг зателефонувати коханій дружині: - Яно, я…
- Може, посидимо у кафе? Пінного замовимо, поговоримо? - Запитав Микола наприкінці робочого дня. -…
- Алло, Віро, привіт. Розмова є, термінова! Телефоном не можу сказати, чоловік може зайти будь-якої…
Пізня осінь. Вітер б’є по плечах, ганяючи опале листя між надгробками. Небо низьке, сіре, ніби…