Я завжди вчила Данила, що треба жити за кошти й намагатися не позичати грошей ні у знайомих, ні в банку. Потрібно думати про майбутнє, а не жити сьогоднішнім днем. Поки син був під моїм крилом, так і було. Натомість молода дружина постійно штовхає Данила на нові та нові кредити, не переживаючи про те, що буде завтра

Ми з чоловіком виховали єдиного сина Данила. Обидва працювали, дали дитині гарну освіту, але на житло зібрати не встигли. У 21 рік Данило зустрів Олександру і вирішив на ній одружитися.

Ми не були проти. Шкода, що одразу не розпізнали «принцесу» у своїй невістці. Я завжди вчила Данила, що треба жити за кошти й намагатися не позичати грошей ні у знайомих, ні в банку.

Потрібно думати про майбутнє, а не жити сьогоднішнім днем. Поки син був під моїм крилом, так і було. Натомість молода дружина постійно штовхає Данила на нові та нові кредити, не переживаючи про те, що буде завтра.

Першу ж позику син оформив на святкування весілля. Коли ми з чоловіком дізналися про суму кредиту, то обидва схопилися за голову.
-Синку, навіщо ж такі гроші на одноденну урочистість витрачати? Краще б внесок за квартиру внесли», – спробувала я навчити закоханого нареченого.

– Ні, мамо, ми хочемо запам’ятати цей день на все життя. Нехай буде велике свято, а не тихі посиденьки у кафешці. Подарунки на весілля не даруйте, краще грошима. Ось ми й назбираємо на квартиру потроху, – відповів мені Данило. Я сперечатися не стала. Можливо, син мав рацію: весілля має бути одне – і на все життя.

Я сподівалася, що з подарунків молодята зможуть зібрати перший внесок. Ми з чоловіком хотіли подарувати молодим свої заощадження, але потім передумали.
-Нехай спочатку самі щось накопичать, а потім, якщо їм не вистачатиме на квартиру, ми додамо. Давай не поспішатимемо, – мудро розсудив мій чоловік. Я вдячна йому до цього дня за це рішення. Ішов час. Молоді жили у квартирі двоюрідної тітки Олександри.

Родичка поїхала за кордон і попросила племінницю доглянути квартиру. Виходило, що Данило з Олександрою оплачують лише комунальні послуги. Син говорив, що більшу частину зарплати вони з дружиною відкладають на майбутнє.

Я тішилася за них. А потім Данило із коханою полетіли до Таїланду. Ми з чоловіком здивувалися такій новині. Звідки в молодих гроші на закордонний відпочинок?

Після їхнього повернення я відверто запитала про це у сина. Він зізнався, що на подорож вони з дружиною витратили всі заощадження і навіть взяли невеликий кредит.

-Синку, як же так? Ми ж навчали тебе жити за кошти. Що буде, якщо завтра повернеться Сашина тітка? Ви на вулиці залишитеся! – намагалася я врозуміти сина. Але він був глухий до моїх слів, і я відстала.

Минуло ще кілька років. Я зрозуміла, що Данило не вилазить із боргів та кредитів. Натомість в Олександри регулярно з’являються то сережки з діамантами, то останні моделі телефона.

Я тільки зітхаю і плачу у подушку, розуміючи, що на квартиру вони ніколи не назбирають. Нещодавно ми святкували 10-ту річницю весілля Данила та Олександри. Вони вкотре розповідали нам про те, як ретельно відкладають гроші на покупку квартири.

Щоправда, вони встигли завести сина, у якого, як і раніше, немає навіть свого кута. Тож ми з чоловіком вже перестали вірити в ці «казки». Свої заощадження, які ми планували подарувати на весілля, ми з чоловіком вклали в перший внесок на кредит квартири.

Наразі ми здаємо цю квартиру в оренду, а гроші які отримуємо з оренди гасимо кредит. У майбутньому, коли онук підросте, ми оформимо квартиру на його ім’я. Якщо батьки не хочуть подбати про свою дитину, це зроблять бабуся з дідусем.