Яблучне пюре смак якого знайомий нам з дитинства, готується швидко та легко.
Апетитна заготівля припаде до смаку дітям, може стати гарним перекусом на прогулянці або ж буде гарною начинкою для випічки чи десерту. Навіть якщо ви готуєте цей смачний «шматочок літа» вперше, не варто боятися, адже зробити його просто, якщо дотримуватися пропорцій і знати маленькі секрети приготування.
Як приготувати яблучне пюре вдома
Серед багатьох рецептів вибирайте ті, за якими заготовки робили ще наші бабусі. Вони найпростіші та перевірені десятиліттями. Почнемо з такого рецепту.
Інгредієнти
Спосіб приготування
Підготуйте банки із кришками (попередньо стерилізовані) або інший посуд для зберігання.
Яблука потрібно добре помити, очистити шкірку, прибрати серцевини та ділянки з дефектами. Потім наріжте їх на великі шматочки-кубики.
У каструлі (бажано емальованій) змішайте воду та цукор, засипте яблучні кубики. Коли майбутнє пюре закипить, його потрібно проварити ще 20 хвилин на маленькому вогні, обережно помішуючи. Якщо шматочки не розварилися самі, їх можна пом’яти ложкою, ніби ми готували картоплю.
Потім можна накласти дітям або законсервувати. Дуже зручно накласти його у м’яку упаковку і потім брати на прогулянку з дітьми. Теж саме, що й у магазині, тільки краще.
Також бажано вибирати кислі сорти яблук, тоді смак буде яскравим та насиченим.
Рецепт яблучного пюре з лимонною кислотою
Як бути, якщо пюре хочеться, а яблука є тільки солодких сортів? На допомогу прийде лимонна кислота, яка точно знайдеться у господині.
Інгредієнти
Спосіб приготування
Готуємо яблука, очищаючи їх і прибираючи шкірку та серцевини, ріжемо невеликими кубиками.
У каструлі добре підігріваємо воду, додаємо цукор. Після його розчинення, у готовий сироп опускаємо нарізані яблука. Варимо, помішуючи, на повільному вогні близько 30 хвилин.
Розминаємо шматочки, варимо ще п’ять хвилин, додаємо лимонну кислоту чи сік лимона. Потім або консервуємо або вкладаємо на зберігання.
Смачного!
— Ти впевнений, що це гарна ідея? — Олена поправила сережку, дивлячись на себе у…
Того вечора Анна провела чимало часу біля плити, обережно помішуючи киплячу солянку. Це була страва,…
Час наближався вже до обіду, коли Ілля нарешті зміг зателефонувати коханій дружині: - Яно, я…
- Може, посидимо у кафе? Пінного замовимо, поговоримо? - Запитав Микола наприкінці робочого дня. -…
- Алло, Віро, привіт. Розмова є, термінова! Телефоном не можу сказати, чоловік може зайти будь-якої…
Пізня осінь. Вітер б’є по плечах, ганяючи опале листя між надгробками. Небо низьке, сіре, ніби…