З Миколою шляхи наші розійшлися рівно на 32 роки. Скажу чесно, я його згадувала, думала, як він там, може, неправа я була, що відштовхнула його від себе. Думки були всякі

Моя історія має початок в той час, коли ми були студентами. Мені 16, йому 18 років. Я – на першому курсі, після восьмого, він на 2-ому після 10-го. Я була закохана в нього «по вуха». Не могла дихати в його присутності, він – байдужий, іноді – знаки уваги.

Далі у нього армія, я чекаю листів, листувалися півроку, потім з армії перестав тихо писати , «пішов» в нікуди, тобто перестав писати.

Я страждала ще півроку, потім біль стихла, і я стала його забувати. До кінця третього курсу, мені приходить лист з військової частини від мого «хлопця» (як потім з’ясувалося його подруга, яка проводжала в армію вийшла заміж). Він став закидати мене листами, після дембеля повернувся в училище для відновлення.

У нього «відкрилася» до мене любов. Господи, чого він тільки не робив і на баяні для мене грав, і в любові зізнавався, на колінах благав вийти за нього заміж, пилинки з мене здував. А мені вже було байдуже, я сміялася над його любов’ю.

Далі шляхи наші розійшлися рівно на 32 роки. Скажу чесно, я його згадувала, думала, як він там, може, неправа я була, що відштовхнула його від себе. Думки були всякі.

З появою інтернету часто в «ФБ» набирала в пошуковику його прізвище, ім’я, місце народження, рік. А у відповідь тиша. І ось зовсім недавно дзвінок по телефону: «Ти мене напевно по голосу не впізнаеш, а я – ось хто».

Серце моє «заспівало», чесне слово. Проговорили не одну годину. Потім зустріч. Ми живемо в різних містах, але я часто дотримуюся тієї думки, «волею Божою». Почуття спалахнули з тією ж силою, що і раніше, ніби не було цих років розставання, але тепер уже не в кожного окремо, а разом.

Я в розлученні, вже 10 років як одна, він одружився 5 років тому, познайомився по інтернету. Каже, що не раз хотів розлучитися, але до дружини має почуття поваги.

І тепер тільки розмови по телефону. Знаю, що чоловіки цінують стабільність, для них зміни в житті – гострий ніж. Він говорив, що дружина збирається їхати в теплі краї, до своїх дочок, а він залишається. Ну, що це? Він знову змінює мене на когось, а потім повернеться, коли вже не потрібен? Як жити далі? На що сподіватися?

Author

Share
Published by
Author

Recent Posts

Чоловіча угода…

Павло стояв на порозі своєї квартири, ніяк не наважуючись подзвонити у двері. Там, за дверима,…

4 години ago

– Бачу, ти постаріла: змарніла, круги під очима, та й постать не та, що була раніше, – уїдливо помітила свекруха

– Таня! Ти? – гукнула Наталя Семенівна жінку у старому зеленому плащі. Вона була одягнена…

5 години ago

Зупинка долі…

- Пані, не знаєте, автобус уже пішов? - до зупинки підбіг захеканий мужик. Саме мужик,…

6 години ago

– Невже це доля? – майнула думка. І Микита підкорився їй…

Він брів нічним містом, сильно хитаючись, після прийняття доброї порції міцного. Куди забрів? Його це…

7 години ago