У ситуації,
коли у живої людини
(про мертвих не скажу – не знаю) є вибір:
все кардинально змінити,
або залишити, як є,
як не дивно, безпечніше
(так-так, саме безпечніше)
вибирати зміни.
Тому що, якщо вже дійшло до вибору,
зміни все одно будуть,
тільки за волосся потягнуть,
обличчям по камінню,
з кулеметом біля скроні.
А міг би сам ніжками йти,
хоч і ліньки, звичайно
(ніхто не каже: «лінки», називають інші причини, але ми знаємо).
Коротше кажучи, є таке правило.
Не сказати, щоб воно мені дуже подобалося,
але воно працює.
– Ох, Анно Василівно… Ви ж просили нагадати — концерт у Палаці культури сьогодні! –…
Коли Валентина виходила заміж за Артема, їй було лише двадцять два. Молода, світла, з великими…
Зазвичай на свій вісімнадцятий день народження всі чекають з особливим хвилюванням. По-перше, - це межа…
- Мамо, поклади грошей на проїзний, - сказала Кіра, не підводячи голови від телефону. -…
- Алло, це бюро знахідок? - Запитав дитячий голосок. - Так, малюк. Ти щось втратив?…
Сусідка виїжджала на два тижні у відпустку і принесла нам щось, зі звисаючим до підлоги…