10 років зустрічаюся з чоловіком, у якого інша сім’я

Мені тридцять років, десять з них я в стосунках з одруженим чоловіком. Мені з ним добре: він мене забезпечує і по-своєму любить. Я теж відчуваю до нього щось схоже на любов.

Але останнім часом все більше переживаю, що я самотня, що немає нормальної сім’ї. Пробувала заводити стосунки з неодруженими чоловіками, але вони були менш забезпеченими, ніж мій коханець, і я знову поверталася до нього.

Допоможіть розібратися, що для мене краще: забезпечена самотність або відносини з нуля зі звичайним чоловіком. Може, можна впоратися із самотністю, залишившись в статусі коханки? Або варто відмовитися від грошей і радіти душевної близькості в постійних стосунках?

Христина, 30 років. Порада від психолога.
Христино, по суті, ви задаєте відразу кілька питань. Ви міркуєте над тим, як вам залишити людину, яка відчуває до вас щось на зразок любові і до якого ви самі відчуваєте «щось схоже на любов». У вас немає доступу в життя цієї людини, він не з вами у вихідні та під час відпустки, його немає поруч, коли він вам потрібен і коли в його житті відбувається щось важливе.

Ви хочете зрозуміти, який варіант життя буде для вас краще, коли б ви мали вже є тривалий досвід «урізаних» відносин і самотності. І це питання ви задаєте не собі, а комусь сторонньому. Чому? Вибрати можна і перший варіант, і другий, і третій – все залежить від того, як ви хочете прожити своє життя. Ви не розглядаєте можливість стати незалежною матеріально, самої забезпечити собі гідне життя? Якщо ні, то чому?

Ви малюєте досить підсилену картину: є ваш нинішній партнер, здатний заробляти, і є інші – вільні чоловіки, які ні на що не здатні. Але чи так це? Що таке цей «нуль», який вас так лякає?

За що саме забезпечує вас цей чоловік? Достатня чи це плата за те, що ви живете в тіні його життя? Що стане з вашим матеріальним благополуччям, якщо з вашим коханцем щось трапиться? А що станеться, коли ви будете вже не такі молоді? Ви страждаєте від самотності вже зараз і не можете не думати про те, що буде, коли вам виповниться 40, 50. Згадайте, про що ви мріяли, скажімо, в 16 років. Чи хотіли ви дітей?

Думаю, вам варто звернутися до психолога, щоб зрозуміти себе, причини своєї безпорадності і втрати віри в те, що важливі вибори свого життя ви можете робити самі.