Правду люди кажуть, нема худа без добра. Але і добре не буде, перш ніж людина не зрозуміє ціну щастю.

Вперше Рита зрозуміла що з нею щось не так тоді, коли вона ображена однокласницею побажала їй щоб та впала. Оленка перечепилася і зламала ногу. Спочатку Рита не надала цьому значення, подумала, може закон бумерангу спрацював.

Потім вона звернула увагу на те, що все відбувається так, як вона хоче. По суті, Рита могла досягти чого тільки забажає. Але вона не хотіла досягати. Незвичні здібності настільки затьмарили дівчині голову, що вона могла лише бажати собі чогось, що було в оточуючих. Дійшло до того, що чоловіки йшли від сімей і дітей, а вона, граючись ними потім просто робила відвороти.

Все б нічого, але чим більше вона мала, чим більше брала, тим більш хворобливою ставала, блідою. Постійно паморочилося в голові, а по ночах снились кошмари. Їй виділись духи і демони. Дійшло до того, що Рита не могла спокійно спати, їсти, взагалі нічого не могла. Вона кричала, з кимось розмовляла, проганяла без кінця привидів від себе.

Знайомі і друзі відвернулися від неї, бо ж чимало поганого зробила їм жінка. Десь в Карпатах, казали, є віщунка, яка може все вилікувати і виправити. Рита поїхала. Сама, ледь дісталася того місця і зовсім без сил впала на порозі відьми.

Та не хотіла спочатку приймати, але потім зрозумівши що вибору немає, подивилася Риті у вічі. Єдине що порадила стара – шукати там де все почалося. Довго ще не могла зрозуміти Рита, з чого почалися ті її проблеми, а коли нарешті побачила на зустрічі випускників ту саму однокласницю Оленку, таку ж знесилену, схожу на Юліну тінь, то зрозуміла яку помилку скоїла.

Довго ще вона просила побачення у жінки, допомагала їй. А гріхи свої вирішила перекрити добрими справами, лікувати почала людей, стала знахаркою.

А чи вірите ви в надзвичайне? Чи звертались колись до віщунок та відьм? Чи допомогли вони вам?