– А давай розлучатися! Бо мені не подобається таке життя, я не хочу ділити тебе з іншими жінками! Він не став чинити опір

Я вийшла заміж і все у мене складалося добре, навіть чудово. З чоловіком ми були знайомі давно. Жили в дитинстві в одному дворі, потім поміняли квартиру і поїхали.

А через кілька років ми з ним знову перетнулися в тому самому інституті. На студентській вечірці згадали один одного, та вдарилися у спогади дитинства.

Потім він провів мене до дому, і ми почали зустрічатися. Не сказала б, що він був поганою людиною, чи безвідповідальною.

Єдине, що трохи напружувало у відносинах з ним, так це те, що він вимагав надто багато уваги до себе. Тобто, мої потреби та досягнення були завжди ніби на задньому плані!

А він у нас у будинку був ніби “зіркою”. Пояснювала я це тим, що він у своїх батьків був пізньою дитиною.

Вони його дуже балували з дитинства, а оскільки сім’я у них була не з бідних, у нього було все найкраще, в плані іграшок, розваг і різних дорогих речей.

Загалом, виріс із нього справжній егоїст! Але він залишався добрим, наскільки може бути добрим егоїстом, і дуже привабливим хлопцем.

Його чиста та відкрита посмішка підкуповувала, а оксамитовий голос діяв на всіх гіпнотично. Я підпала під його чарівність і закохалася в нього з безоглядністю молодої, та палкої душі.

Ми одружилися, у нас з’явилися двійнята – двоє рум’яних, міцних хлопчаків. Але двійня – це подвійне навантаження на недосвідчену матусю!

Тому я загрузла цілком і повністю в памперсах, кашах і брязкальцях. Чоловік працював, приносив гроші в будинок, намагався мені хоч чимось допомогти з двійнятами.

Але видно було, що він незадоволений тим, що відійшов у тінь, що він уже не найважливіша людина в нашій родині, і, звичайно, йому не вистачало моєї уваги.

Чоловік почав надовго йти з дому і десь пропадати, навіть ночував у нас тепер рідко. Невдовзі я дізналася, що в нього з’явилася коханка!

– Знаєш, – сказала я йому, – А давай розлучатися! Бо мені не подобається таке життя, я не хочу ділити тебе з іншими жінками, мені потрібний надійний, дбайливий чоловік!

Він не став чинити опір, мені навіть здалося, що в нього вирвалося зітхання полегшення, коли я заговорила про розлучення. Ми розлучилися!

Я не стала драматизувати, тим більше, що квартира при розлученні дісталася мені, і аліменти він повинен був мені виплачувати непогані, тож за матеріальний бік я не переживала.

А емоційно страждати не було коли, весь час я витрачала на двійнят, тому на переживання не залишалося жодної зайвої хвилини.

До того ж я одразу зареєструвалася на сайті знайомств, і через деякий час вже знайшла собі там цілком гідного чоловіка.

Ми почали зустрічатися з ним, він допомагав мені з дітьми та по дому, і став не просто моїм коханцем, а по-справжньому необхідною людиною!

За професією він був будівельником, тож одразу взявся все лагодити у мене в будинку. Ванна кімната у нас у квартирі була взагалі нікчемна, і він вирішив переробити її повністю, аж до нових кахлів.

Мій колишній чоловік з’явився саме тоді, коли мій новий хлопець закінчував робити підлогу у ванній кімнаті.

Тобто колишній чоловік приходить до мене з букетом, тортом та намірами повернутися, а тут уже новий чоловік кладе кахлі у ванній, яку колишній чоловік досі вважає своєю!

Звичайно, мій колишній був приголомшений! Але я не потішила його і навіть не стала слухати. Кажу: – Ось, бачиш, у мене все гаразд, ремонт робимо. Тортик свій давай сюди, а сам йди й більше не приходь!

З тортиком було, звичайно, жорстко, але він виявився не таким вже й смачним! Скажу відверто, що я не шкодувала про свою грубість, щодо колишнього чоловіка! Як постелишся, так і виспишся! Ви зі мною згодні?