– А ти, дитино, тут язика притримай, це квартира мого сина, – заявила свекруха. Серйозно? Ну тоді в мене для неї погані новини

Я навіть не знаю, з кого я в цій ситуації я більше в шоці: від свекрухи, яка прийшла в чужу сім’ю і з порога почала качати права, або від чоловіка, який наплів мамі, що це він купив квартиру, де ми з ним живемо.

Квартира моя, купувалася мною та моїми батьками ще до шлюбу, але мамі він сказав інше. З величезним задоволенням розповіла свекрусі правду.

З Глібом ми познайомилися три роки тому. Спочатку спілкувалися як друзі, але поступово перейшли на іншу стадію стосунків, потім і одружилися.

Глібу тридцять один рік, сам він приїхав із села. Спочатку у Києві навчався, а потім вирішив залишитися тут жити. До того, як ми з ним з’їхалися, він винаймав квартиру з якимось своїм знайомим, з яким вони разом працювали.

Зірок з неба в кар’єрі він не хапав, але працював, отримував середню зарплату і взагалі нормально жив.

Я до того моменту теж вже працювала. Але квартира в мене була своя. Брали на її купівлю іпотеку – половину сплатили батьки, другу половину я закривала самостійно. Купили відразу двокімнатну, далеко не в центрі, але все одно варіант непоганий, ще й поряд з метро.

Коли ми з Глібом стали зустрічатися, я виплачувала залишки іпотеки. Так що в статус дружини я увійшла з непоганим посагом у вигляді окремої двокімнатної в Києві.

До того, як ми з’їхалися з Глібом, квартира здавалася, щоби було простіше гасити іпотеку, а я жила у батьків. Тому після весілля постало питання про те, що непогано б зробити в ній ремонт. Чим ми потихеньку і почали займатися.

Весілля у нас не було. Ми просто розписалися і все. Грошей на гулянку не було, та й не хотілося влаштовувати цей цирк із сукнями, гостями та банкетами. Тому з ріднею чоловіка я знайома не була, тільки з мамою, та й то телефоном.

Спочатку вона здалася мені приємною жінкою, доки я не зустрілася з нею особисто. А трапилося це раптово. Чоловік одного дня просто оголосив, що в гості приїде його мама, вона вже взяла квитки та скоро буде у нас.

Мене таке рішення не влаштувало, бо до першої зустрічі зі свекрухою хотілося якось краще підготуватися – порядок вдома навести, приготувати щось смачне, зустріти як годиться.

Але чоловік від мого обурення тільки скривився. Сказав, що мама у нього проста, вишукувань їй не треба, а їжі в холодильнику вистачає. Зустріне він її сам, а ввечері ми з нею познайомимося.

Познайомились ми дуже своєрідно. Коли я, відпросившись з роботи раніше, прибігла додому, чоловіка там не було, а його мама була. Вона по-господарськи розклала речі і я застала її за інспектуванням кухонних шаф. Мені приховувати нема чого, але все одно неприємно.

Влаштовувати з порога скандал я не стала, привіталася, поставила тортик, запропонувала попити чаю. Свекруха дивилася на мене важким поглядом, а потім почала звітувати, що господиня з мене жахлива. Вдома без лад, все стоїть не на своїх місцях та й усе в такому дусі.

Довго терпіти таку поведінку я не стала. Гаркнула, що у своєму будинку я розпоряджаюся сама, що і де має стояти, а якби її син заздалегідь попередив мене про візит його мами, то й без ладу не було б. До того ж у нас тут ремонт іде. А гостям варто було б поводитись скромніше.

Можливо, я була не надто ввічлива, але й мама чоловіка почала особисте знайомство з наїздів, а таке нікому не сподобається.

– А ти, дитинко, тут язика притримай, це квартира мого сина! Те, що він на тобі одружився, тебе ще господаркою не робить, – заявила мені свекруха.

Я секунд двадцять перетравлювала почуте, а потім уточнила, чия квартира?

Свекруха підтвердила, що я не дочула, це квартира Гліба. Він їй сам хвалився кілька місяців тому, що купив квартиру, тепер буде куди молоду дружину привести.

Тому мені варто закрити рота та уважно слухати, що мені скаже свекруха, адже вона життя прожила і вміє господарство вести, на відміну від мене.

Я з неймовірною насолодою показала мамі Гліба документи на квартиру, де чорним по білому було написано, хто є власником житла.

Вона спочатку не зрозуміла, подумала, що Гліб із якоїсь радості квартиру на мене оформив. Довелося пояснювати, що жодного відношення до цієї квартири її син не має.

А тут і сам винуватець урочистості прийшов. Я не стала слухати їхні розборки, вирішивши переночувати у батьків. Спілкування з мамою чоловіка мені вистачило.

Наступного дня я повернулася до порожньої квартири. Ні свекрухи, ні її речей, дякувати богу не було, а потім повернувся ображений Гліб.

Заявив, що я б могла його і не підставляти, не розмахувати документами перед його мамою. Образився ще.

Я була в шоці – він мамі локшину на вуха вішав, що весь із себе крутий хлопчик, який взяв і купив квартиру. А коли мене, поставили ​​в незручне становище, я взяла й розповіла правду – і він з крутого хлопчика перетворився на скривджену дитину.

Думаю, що з весіллям я поспішала. Він начебто сам намагається помиритися, але навіщо мені чоловік такий фантазер?