– А я тобі казала, що немає нічого хорошого в тому, щоб жити на території дружини! – Повчально промовила мати. – Ти ж мене не слухав

Валентина Євдокимівна рвала і метала, дізнавшись про те, що син із невісткою зібралися переїжджати від неї.

– Чим вам у мене не подобалося? Нагодовані, напоєні, – буркнула з образою жінка.

– Якщо у тещі стоїть непотрібний будинок, який вона відписала Тані, чому б у нього і не переїхати, – відповів Сергій.

– То він, швидше за все, дихає на ладан? – Шукаючи каверзу, запитала Валентина Євдокимівна.

– Є таке, але Сергійко ж у мене рукатий, тож відремонтує, – влізла у розмову між чоловіком та свекрухою Тетяна.

– Ясно, що рукатий, – гаркнула на невістку Валентина Євдокимівна. – Синку, не можна жити на території дружини. Це поганий знак!

– Ой, дурницю якусь городите, – пирхнула у відповідь невістка. – Знаки у вас якісь…

Коли вона пішла, Валентина Євдокимівна ще раз спробувала поговорити із сином, і переконати його не погоджуватися на пропозицію Тетяни та свахи.

– Що не так буде, вижене вона тебе за двері! Залишишся в одній білизні, – охала й ахала мати.

Проте її зітхання не справили на Сергія жодного ефекту, і вже за кілька днів подружжя поїхало до будинку матері Тетяни.

Дар’я Семенівна вже давно там не жила, тому потрібен був час на те, щоб привести його до належного вигляду.

Оглянувши майбутні володіння, чоловік дійшов висновку, що краще не витрачати гроші на ремонт, а вкласти в будівництво нового будинку.

На час будівництва подружжю довелося все одно жити в занедбаному приміщенні.

Дізнавшись про те, що Сергій вирішив будувати будинок, Валентина Євдокимівна ще більше запанікувала.

– Ти з глузду з’їхав? Якщо хочеш будувати, то тільки на своїй землі, а не на їхній. Якщо що, то ти дулю побачиш! – обурювалася мати, намагаючись достукатися до сина.

– Мамо, у тебе тільки одне на думці, – осудливо відповів Сергій. – Спиш і бачиш, що ми розійдемося. Не перенось сої страхи на мене.

– Ой, синку, згадаєш ти ще одного разу мої слова, – схопилася за голову Валентина Євдокимівна.

Близько двох років чоловік будував будинок майже один. Коли все було готове, він запропонував Тетяні відсвяткувати новосілля.

До його пропозиції дружина поставилася добре, але поспішила уточнити, що не хоче бачити у гостях Валентину Євдокимівну.

– Це ще чому? – здивувався Сергій. – Чим тобі моя мама не догодила?

– Ти ще питаєш?! – сплеснула руками Тетяна. – Згадай, скільки нісенітниці вона говорила про цей будинок. І що я вижену тебе, і всяку іншу нісенітницю.

Чоловік примружився і задумливо глянув на дружину, спіймавши себе на думці, що в чомусь мати мала рацію.

– Тань, хіба те, що ти мені забороняєш її запрошувати, не означає, що ти взяла на себе роль одноосібної господині? – з досадою спитав Сергій.

Тетяна почервоніла і, насупившись, пробурчала, що чоловік вільний робити все, що його душі завгодно.

Чоловік скористався цим моментом, та запросив Валентину Євдокимівну на новосілля. Однак, як тільки вона переступила поріг будинку, Тетяна не змовчала.

– Ви куди у взутті йдете? Не бачите, що роззуватися треба за дверима? – закричала невістка, і почала виштовхувати літню жінку за поріг.

– Що ж ти мене штовхаєш?! – Заголосила Валентина Євдокимівна і стала теж штовхати Тетяну.

Дуже швидко штовханина переросла у чубанину. Сергій вчасно наспів і розняв жінок.

– Не дозволю, щоб у моїй хаті, на мене ж ще й руку підіймали! – гаркнула на свекруху Тетяна. – Нема чого вам робити тут! – Додала вона і встала у дверях, даючи зрозуміти, що назад Валентину Євдокимівну ніхто не пустить.

– Таню, що ти твориш?! – Сергій спробував відтягнути жінку, проте та грубо відштовхнула чоловіка від себе.

– Не пущу! Будеш мені суперечити, полетиш слідом за своєю матір’ю! – процідила крізь зуби Тетяна.

Валентина Євдокимівна голосно схлипнула, розвернулась і пішла геть із дому. Чоловік хотів піти за нею, але Тетяна зупинила його різким окриком:

– Стій! Ти куди пішов? Нема чого за нею бігати! Якщо зараз підеш, можеш тоді й не повертатись більше!

Після цих слів чоловік зупинився і повільно обернувся до Тетяни, яка зневажливо дивилася на нього.

– Нема чого бігати! Краще займи інших родичів, – вимогливо скомандувала жінка.

Сергій стиснув кулаки, й мовчки вирушив виконувати побажання Тетяни, яка перегинала палицю.

Чоловік і до цього випадку вже не раз ловив себе на думці про те, що після того, як він добудував будинок, дружина різко змінилася.

За будь-якої сварки вона тикала в обличчя Сергію тим, що тільки вона є господаркою будинку, а він тут ніхто. У такі моменти чоловік згадував слова матері з приводу того, що не варто жити на території дружини.

Новосілля пройшло у напрузі. Сергій сидів за столом із незадоволеним обличчям, і всі гості це помітили.

– Сергію, ти чого такий похмурий сидиш? – поцікавилася теща. – Радіти треба, а не журитися. Такий будинок у вас добрий вийшов!

– Жаль тільки, що він не мій, виявляється, – холодно відповів Сергій, і вийшов із-за столу.

Його слова відразу породили розмови між гостей про те, чим так незадоволений чоловік Тетяни.

Жінка кинула на Сергія зневажливий погляд, що означало тільки одне: увечері на чоловіка чекає скандал.

Справді, як тільки гості пішли, Тетяна почала з’ясовувати в чоловіка, чому він повівся подібним чином і зганьбив її при всій рідні.

– Хіба ти не так поводишся? – обурився Сергій. – Мою маму вигнала, мене щоразу дорікаєш тим, що я живу на твоїй території. Якої реакції ти хочеш?

– Щоб ти прикусив язика і був вдячний мені, що живеш тут! – Рикнула Тетяна.

– Ну, ось знову почалося! – Чоловік важко зітхнув і осудливо похитав головою.

– Знаєш, що? Якщо тобі не подобається щось, ти завжди можеш зібрати свої п’ять пар шкарпеток і звалити! – гнівно промовила Тетяна.

Сергій кинув на дружину злий погляд, і пішов збирати речі. Жінка бачила це, але не зупинила його.
Викликавши таксі, чоловік поїхав до матері, яка схопилася за голову, коли побачила його з речами.

Жінка без зайвих слів зрозуміла, що невістка таки виставила за двері її сина.

– А я тобі казала, що немає нічого хорошого в тому, щоб жити на території дружини, – повчально промовила мати. – Ти ж мене не слухав…

– Та що тепер говорити про це, – зіщулився Сергій, який почував себе винним за те, що не послухав матір і не був завбачливим.

Через два дні він дізнався, що дружина подала на розлучення. Через те, що будинок був записаний на неї ще до шлюбу, чоловікові нічого не належало.

Як раніше і передрікала Валентина Євдокимівна, Тетяна залишила Сергія ні з чим. Здавалося, вона тільки й чекала, коли Сергій будинок добудує. Тож інколи треба прислухатися до порад матері – вона поганому не напоумить! Ви згодні?