А якщо щось йшло не так, Едік жартома нагадував про розлучення

Хоча у родині Марини саме до цього йшлося. Чоловік Едік наполягав на дітях ще задовго до весілля. Але дівчина зуміла переконати його. Вже у шлюбі Марина пояснювала, що вони ще молоді і нічого не зможуть дати немовляті. Вони не мають ні будинку, ні машини, ні нормальних зарплат.

«Ми не витягнемо це все фінансово, невже ти не розумієш?» — намагалася стукати до чоловіка дівчина.

«То, може, нам одразу розлучитися?» — неоднозначно пожартував Едуард.

Марині здавалося, що Едік її зрозумів і зайняв правильну сторону. Їм ще й 30 немає, ну куди поспішати. Але чоловік причаїв образу на Марину, про що жінці повідомити не поспішав.

У своїй голові Едуард будував жахливі плани, в яких Марина його не любить, тому дітей не хоче. Хоча сама Марина про таке навіть не думала. А якщо щось йшло не так, Едік жартома нагадував про розлучення.

Вона намагалася міркувати логічно. Пара вже трохи назбирала за ці роки. Можна буде взяти квартиру в іпотеку та розмірковувати про поповнення.

«Ми хоча б знатимемо, що це наш дім. Що у ньому буде місце під дитячу кімнату. І все буде гаразд», — сподівалася Марина.

Але життя приготувало для дівчини тяжке випробування. Автомобільна аварія забрала життя її батьків. Молода жінка довго не могла прийти до тями і сподівалася, що Едік допоможе їй у цьому.

«Будинок є, від батьків тобі перейде. Гроші також є. Їх же не треба буде тепер витрачати на іпотеку. Можна ставати батьками. Думай давай, годинник цокає. А якщо не народжуєш, значить розлучення», — якось випалив чоловік Марині просто в лоба.

Який скандал тоді був, страшно й уявити. Бідолашна Марина так кричала і плакала, що Едік навіть швидку викликав. Та тільки правильних висновків все одно не зробив.

У лікарні, куди Марина потрапила з нервовим зривом, видалася нагода поспілкуватися з психологом. До цього жінка не намагалася це зробити.

«Ти що, хвора, щоб по психологам бігати? Я думаю, що це лише психи до психологів ідуть», — саме так відповів Едік, коли Марина випадково заїкнулася про таку можливість.

Але у розмові з фахівцем жінка усвідомила своє справжнє бажання. Не стати батьками немовляти з чоловіком Едуардом, а втекти від нього подалі.

Травмуючі стосунки Марини та Едуарда були за кілометр видно всім, крім неї самої. Чоловік обривав будь-які бажання дружини розвиватися, хоч би якими вони були.

А якщо Марина намагалася протестувати, то висміював її спроби, погрожував розлученням і в результаті змушував почуватися винною. Марина не могла зрозуміти, навіщо такій людині дитина від неї.

«Невже щоб назавжди прив’язати мене до себе? Зробити своєю рабинею?» — повторила своє запитання до лікарняної порожнечі палати Марина.

З того дня минуло п’ять років. Марина й озирнутися не встигла, як розлучилася з Едуардом, прогнала його до біса зі свого життя. Але на цьому не зупинилася.

Вона також встигла взаємно закохатися в Олега, якого випадково окатила водою, коли їхала машиною. І навіть народила йому сина Романа. Зараз, коли Рома порався на підлозі зі своїми іграшками, Марина малювала на спеціальному планшеті милі ілюстрації.

Олег підійшов до неї з чашкою ароматного м’ятного чаю та задивився на малюнок.

«Відмінно виходить. А коли ця дитяча книга із твоїми малюнками буде на полицях магазинів? Я куплю весь тираж», — спитав чоловік.

«Сподіваюся, якраз до того дня, коли Олечка з’явиться на світ», – з усмішкою промовила Марина і погладила свій животик. У цей момент вона почувала себе найщасливішою жінкою на землі.

Що потрібно дати дитині, яка ось-ось народиться? Безперечно, щире кохання та повагу в сім’ї.