Майже щотижня ми відвозили дитину бабусі. Звісно, разом із дитиною відвозились і продукти, невелика сума грошей. Не з порожніми ж руками їхати, це якось непристойно. Тому завжди разом з онуком бабуся отримувала невеликий бонус. За місяць сума виходила пристойна, і холодильник свекрухи ми капітально забивали. Це стало традицією. Тривала наша ідилія два роки, поки торік у нас не сталася внутрішньосімейна криза. Мене попросили з роботи, у чоловіка урізали зарплату, а ми за пів року раніше взяли в кредит машину. Зірки зійшлися, загалом. З грошима стало дуже туго. Я екстрено шукала роботу, чоловік намагався якось підробляти, але грошей все одно не вистачало. Це не могло не позначитися на нашій допомозі свекрухи

3 роки ago

Мама чоловіка Оксана Романівна з першого дня знайомства справляла на мене неоднозначне враження. Наче слова говорила тільки гарні, тон м'який,…

Якось я сказав батькові: – Ти знаєш, адже я виписався з гуртожитку, а тепер на роботі вимагають місцеву прописку. Чи зможеш написати заяву, щоб мене знову вписали у вашу квартиру? – Так, звичайно, синку. Але ти розумієш. Тут така справа… Я зараз трохи зайнятий. Ремонт закінчимо і сходимо. Добре? Мене трохи насторожила відповідь батька, але я не надав цьому значення. Коли закінчився ремонт, я зрозумів, у чому річ. Того ж дня мати обмовилася, що рік тому квартиру вони подарували моїй сестрі. Оскільки я не був тут прописаний, моєї думки ніхто й не питав. – А чому ви зі мною не порадились? Чи трикімнатна квартира має дістатися лише одній дитині? – розлютився я. – Ну, вона сама виховує доньку. Тобі ми подаруємо бабусину дачу. – Рівноцінні у вас подарунки, нічого не скажеш! Сестрі – міську квартиру з ремонтом, а мені – напівзруйнований сарай у чорта на болоті. Чому ж ви не сказали мені про це, коли я гроші на ремонт давав? Я думав, що тут і моя частка квартири є

3 роки ago

Я дуже злий на своїх батьків. Кажуть, що батька та матір не обирають, що треба любити їх і приймати такими,…

Свекрухи не стало п’ять років тому. Всі ці п’ять років зі свекром поралися ми. Чоловік як би не сердився на батька, кинути його не може, а я не можу не допомагати чоловікові, адже ми сім’я. Та й свекра все ж шкода. Я ж пам’ятаю, що при свекрусі він хоч якось тримався в руках, а тут людина втратила останню опору. Не виправдовую його в жодному разі, просто ділюся своїми відчуттями. Сестра чоловіка з нами не спілкувалася дуже давно. Остання розмова була на тему того, що вона в декреті та допомагати з батьком не збирається. А тут з’явилася, та не просто так, а із пропозицією забрати батька до себе. Тобто щоб ми забрали свекра у свою квартиру. Виявилося, що її шлюб розвалився, чоловік попросив із речами на вихід разом із дитиною

3 роки ago

Сестра чоловіка вже не знає, як викрутитись, що придумати, щоб їхній татко переїхав до нас жити. А татко, на хвилиночку,…

До закінчення школи ми купили доньці двокімнатну квартиру, куди вона з радістю переїхала, щойно отримала ключі. Ми в життя доньці не лізли, давали грошей, привозили продукти, але з моралями не совались, думали, що якщо їй потрібна буде порада, то вона сама звернеться. Студентство у Карини проходило весело. У квартирі були помітні сліди гулянок, нічого кримінального, але таки були. Кілька разів вона була на межі відрахування, але ці питання вдавалося вирішувати. Свій диплом вона здобула. За час навчання вона обросла знайомими із творчої тусовки. Це вона їх так називає, я ж вважаю, що це доволі дорослі ледарі, які плекають свою ніким не зрозумілу геніальність. Я дуже сподівалася, що коли закінчиться навчання, дочка знайде собі роботу, і ця компанія відвалиться сама по собі. Але ось рік минув, другий, а з роботою у дочки все якось не складалося. Все її не влаштовувало, все для неї було низького польоту та посередньо. Відучившись на режисера, жодного застосування вона собі знайти не могла

3 роки ago

Доросла дочка нам із чоловіком закочує істерики з приводу того, що ми урізали її фінансування. Вона вже звикла жити на…

Ми з чоловіком розлучилися три роки тому, молодшій дочці тоді було три роки. Ілля не раз наголошував, що він благородно дочекався мого виходу з декрету. Справді, куди благородніше – виставити жінку та двох дітей на вулицю. Якби мені не допоміг брат, то взагалі невідомо, як би я виживала. – Я й так майже рік чекав. Це моя квартира, де я хочу жити зі своєю жінкою. Ти маєш зрозуміти, – заявив мені колишній тоді. Я й зрозуміла. Зрозуміла, що вляпалася в “найкращого” представника чоловічої статі. А ще, що була сліпа від закоханості. Від усвідомлення цього стало ще неприємніше. – Не плач, виховуємо самі, не кинемо ми тебе напризволяще, – казав мені брат, а мама погоджувалася. Вони й не кинули. Чоловік же благородно погодився платити аліменти, лише шість тисяч на обох дітей. – Багато жінок взагалі аліментів не бачать, тож радій, що я не ховаюся

3 роки ago

Перестала брехати дітям, прикриваючи косяки колишнього чоловіка стосовно них. На мою думку, вони вже досить дорослі, щоб знати правду. Вона…