ЦЕ EASY

Майже щотижня ми відвозили дитину бабусі. Звісно, разом із дитиною відвозились і продукти, невелика сума грошей. Не з порожніми ж руками їхати, це якось непристойно. Тому завжди разом з онуком бабуся отримувала невеликий бонус. За місяць сума виходила пристойна, і холодильник свекрухи ми капітально забивали. Це стало традицією. Тривала наша ідилія два роки, поки торік у нас не сталася внутрішньосімейна криза. Мене попросили з роботи, у чоловіка урізали зарплату, а ми за пів року раніше взяли в кредит машину. Зірки зійшлися, загалом. З грошима стало дуже туго. Я екстрено шукала роботу, чоловік намагався якось підробляти, але грошей все одно не вистачало. Це не могло не позначитися на нашій допомозі свекрухи

Мама чоловіка Оксана Романівна з першого дня знайомства справляла на мене неоднозначне враження. Наче

Життєві історії 0

Якось я сказав батькові: – Ти знаєш, адже я виписався з гуртожитку, а тепер на роботі вимагають місцеву прописку. Чи зможеш написати заяву, щоб мене знову вписали у вашу квартиру? – Так, звичайно, синку. Але ти розумієш. Тут така справа… Я зараз трохи зайнятий. Ремонт закінчимо і сходимо. Добре? Мене трохи насторожила відповідь батька, але я не надав цьому значення. Коли закінчився ремонт, я зрозумів, у чому річ. Того ж дня мати обмовилася, що рік тому квартиру вони подарували моїй сестрі. Оскільки я не був тут прописаний, моєї думки ніхто й не питав. – А чому ви зі мною не порадились? Чи трикімнатна квартира має дістатися лише одній дитині? – розлютився я. – Ну, вона сама виховує доньку. Тобі ми подаруємо бабусину дачу. – Рівноцінні у вас подарунки, нічого не скажеш! Сестрі – міську квартиру з ремонтом, а мені – напівзруйнований сарай у чорта на болоті. Чому ж ви не сказали мені про це, коли я гроші на ремонт давав? Я думав, що тут і моя частка квартири є

Я дуже злий на своїх батьків. Кажуть, що батька та матір не обирають, що

Життєві історії 0

Свекрухи не стало п’ять років тому. Всі ці п’ять років зі свекром поралися ми. Чоловік як би не сердився на батька, кинути його не може, а я не можу не допомагати чоловікові, адже ми сім’я. Та й свекра все ж шкода. Я ж пам’ятаю, що при свекрусі він хоч якось тримався в руках, а тут людина втратила останню опору. Не виправдовую його в жодному разі, просто ділюся своїми відчуттями. Сестра чоловіка з нами не спілкувалася дуже давно. Остання розмова була на тему того, що вона в декреті та допомагати з батьком не збирається. А тут з’явилася, та не просто так, а із пропозицією забрати батька до себе. Тобто щоб ми забрали свекра у свою квартиру. Виявилося, що її шлюб розвалився, чоловік попросив із речами на вихід разом із дитиною

Сестра чоловіка вже не знає, як викрутитись, що придумати, щоб їхній татко переїхав до

Життєві історії 0

Ми дізналися, що колишня подала на чоловіка до суду, щоби встановити “законні” аліменти. Ну чи не дурна? Чоловік розлютився і сказав, що або вона забирає заяву, або він платитиме рівно стільки, скільки встановить суд і ні копійкою більше. Враховуючи, що зараз вся його зарплата йде їй, а в нього, взагалі-то, дві дитини, комусь явно доведеться стримати апетити. Який же жіночка матиме шок, коли з’ясується, що всі блага своєму синові забезпечую я. І гаджети, і відпочинок, і різноманітні розваги. Виявляється, так теж буває – жінка може працювати та заробляти

Колишня мого чоловіка почала висувати якісь дивні вимоги. Їй здається, що їхня дитина, яку

Життєві історії 0

Я намагалася не їздити до свекрухи у гості, як і вона до нас. Зазвичай чоловік возив сина показувати мамі, внучку наживо свекруха побачила лише пів року тому, раніше я не відпускала, надто маленька була. В принципі, такі стосунки на відстані мене влаштовували, я ніколи не ставила перед собою завдання подобатися свекрусі, в надто свідомому віці я виходила заміж. Свекруха зі мною дружити теж не рвалася. Від того несподіваніше звучала новина, що на День Народження сина мати чоловіка вирішила приїхати до нас. Не скажу, що я була категорично проти, але сама ініціатива насторожувала. Як виявилося, не дарма

З мамою чоловіка я старанно підтримувала нейтрально-ввічливі стосунки, хоча вона своєї антипатії до мене

Життєві історії 0

Зі своєї першої нормальної зарплати я накупила смаколиків і поїхала до батьків – хвалитися.Мені було так важливо, щоб вони почали пишатися мною. Але вийшло інакше. Замість слів “ми тобою пишаємося, ти молодець” я почула, що як була дурна, так і залишилася. – Потрібне нам це свято живота! У нас борг по комуналці, того й дивись, світло відключать, а вона ананас притягла, – гірко посміхалася мама. Я поняття не мала, які були справи з комуналкою, тому що з першого курсу не жила в батьківському будинку

Хочу обмежити своє спілкування з батьками, бо мати нав’язливо вимагає від мене допомоги. А ця

Життєві історії 0

Сестра сповістила всю рідню, що я на неї навожу порчу, бо дико заздрю тому, що мати квартиру їй віддала. Потім вона ще фантазувала, що цим я займаюсь не перший рік, тому в Саші не ладнається з роботою (а не тому, що вона в робочий час примудряється засипати всіх родичів веселими картинками та відео), з чоловіком (не тому, що вона вийшла заміж за скандаліста і параноїка) та дітьми (і тут теж, причина зовсім не в стані здоров’я). Я виправдовуватися втомилася

Скільки живу, не втомлююсь дивуватися проявам людської фантазії. Тут, на мій скромний погляд, усіх

Життєві історії 0

До закінчення школи ми купили доньці двокімнатну квартиру, куди вона з радістю переїхала, щойно отримала ключі. Ми в життя доньці не лізли, давали грошей, привозили продукти, але з моралями не совались, думали, що якщо їй потрібна буде порада, то вона сама звернеться. Студентство у Карини проходило весело. У квартирі були помітні сліди гулянок, нічого кримінального, але таки були. Кілька разів вона була на межі відрахування, але ці питання вдавалося вирішувати. Свій диплом вона здобула. За час навчання вона обросла знайомими із творчої тусовки. Це вона їх так називає, я ж вважаю, що це доволі дорослі ледарі, які плекають свою ніким не зрозумілу геніальність. Я дуже сподівалася, що коли закінчиться навчання, дочка знайде собі роботу, і ця компанія відвалиться сама по собі. Але ось рік минув, другий, а з роботою у дочки все якось не складалося. Все її не влаштовувало, все для неї було низького польоту та посередньо. Відучившись на режисера, жодного застосування вона собі знайти не могла

Доросла дочка нам із чоловіком закочує істерики з приводу того, що ми урізали її

Життєві історії 0

Ми з чоловіком розлучилися три роки тому, молодшій дочці тоді було три роки. Ілля не раз наголошував, що він благородно дочекався мого виходу з декрету. Справді, куди благородніше – виставити жінку та двох дітей на вулицю. Якби мені не допоміг брат, то взагалі невідомо, як би я виживала. – Я й так майже рік чекав. Це моя квартира, де я хочу жити зі своєю жінкою. Ти маєш зрозуміти, – заявив мені колишній тоді. Я й зрозуміла. Зрозуміла, що вляпалася в “найкращого” представника чоловічої статі. А ще, що була сліпа від закоханості. Від усвідомлення цього стало ще неприємніше. – Не плач, виховуємо самі, не кинемо ми тебе напризволяще, – казав мені брат, а мама погоджувалася. Вони й не кинули. Чоловік же благородно погодився платити аліменти, лише шість тисяч на обох дітей. – Багато жінок взагалі аліментів не бачать, тож радій, що я не ховаюся

Перестала брехати дітям, прикриваючи косяки колишнього чоловіка стосовно них. На мою думку, вони вже

Життєві історії 0

Нещодавно у мене був День Народження. Моя свекруха вирішила зробити мені великий подарунок – холодильник. Мені було незручно приймати його, але свекруха наполягла. Ми продали старий холодильник, він був маленький і незручний, а новий саме те, що я хотіла. Це найкращий подарунок за останній час! Але радість тривала недовго. Якось свекруха прийшла до нас у гості з якимись документами, простягла мені їх і сказала

Нещодавно у мене був День Народження. Моя свекруха вирішила зробити мені великий подарунок –