Життєві історії 0
Йшов третій день дієти…
Ішов третій день дієти. Алевтина з надією дивилася на терези, що ховалися від неї
Життєві історії 0
– Це мої гроші! Я їх заробила! – Ой, не сміши! Твоєї зарплати на сир цей пармезановий тільки понюхати! Все на шиї у Діми сидиш та сидиш. Ні сорому, ні подяки!
Варвара увійшла до передпокою, гримаючи пакетами. За спиною грюкнули двері, і одразу – це
Життєві історії 0
– Я приїхав забрати речі, що залишилися, а в нього нотаріус. Я прямо і спитав, що відбувається, а батько мені “Заповіт переписав”. – Ну, може, на мою матір переписав чи на твою? – спокійно зробив припущення Сашко. – Нііі, – з часткою іронії протягнув Віктор, – на цю свою аспірантку Віру
Віктор ніколи просто так не дзвонив братові, тому побачивши на екрані телефону вхідний дзвінок
Життєві історії 0
-Бідолашна дівчина, чоловік гультяй, а вона нічого не знає. Ходить щаслива, посміхається до всіх… -Та тихіше! Ох, і недобра ти є
Головна пліткарка в цілому будинку, Іванівна, з жалем дивилася в слід Марині, яка вела
Життєві історії 0
Сестра привезла нотаріуса до заслаблого батька, а він написав одне слово, після якого Вероніка більше ніколи не приїжджала
Батько заслаб на початку зими. Тетяна поїхала до нього в село на вихідні та
Життєві історії 0
-Послухай сина, – вмовляла діда Олексія сусідка баба Зіна. – Відпочинь, рік поживи в місті, з вигодами, а там і повернешся. Дім твій нікуди не подінеться. Олексій Сергійович нарешті погодився
Все село зібралося проводжати Олексія Сергійовича у місто. Син забирав старенького на якийсь час
Життєві історії 0
– Павло, – сказала вона. – Твої речі зібрані. Надвечір щоб тебе тут не було
Квартира дісталася Вірі від бабусі. Бабуся, царство їй небесне, все життя пропрацювала викладачем в
Життєві історії 0
А що міські? Поживуть-поживуть, набридне їм в калошах по бруду лазити, та й назад у місто вертаються. А Васька погорює трохи і по наступну їде! -Звідки він їх тільки й бере? – дивувалися люди. – Не на базарі ж купує? -А хоч би й на базарі! – сміявся Василь. – У місті їх багато. Це у селі кожна на рахунку!
Одружився Степан зі своєю Марусею у 20 років. Закінчив училище і зразу весілля й
Життєві історії 0
Чужих дітей не буває…
– Які діти? Про якого сина взагалі йдеться? Ви все плутаєте! У мого чоловіка
Життєві історії 0
Скарбничка добра…
Вона прокинулася, розплющивши очі, побачила над собою білу стелю палати. У коридорі було чути

You cannot copy content of this page