— Ну і що ти тут забула? Як ти взагалі знову опинилася на моєму шляху?! Ні, ну світ тісний, просто якась насмішка!
— Мамо, це Наталка. Ната, це моя мама, Маргарита Петрівна. А де батько? —
— Я твій чоловік і маю повне право зустріти Новий рік разом із тобою, — впевнено промовив Максим у слухавку. — Тож готуй святкову вечерю, я приїду 31-го. — Не вийшло з Людмилою?
— Я твій чоловік і маю повне право зустріти Новий рік разом із тобою,
– Ти пішов із роботи? І чим ти зібрався керувати? – Я ще не думав, але чимось великим та прибутковим. Я все вирішив. Ми оформляємо на мене генеральну довіреність, і я займаюся твоїм спадком
Денис чудово знав, що дружина отримала пристойну спадщину. Пощастило. Спочатку родич залишив усе її
Мало того, що свекруха дозволяє собі приводити на сімейні обіди якихось зухвалих, нафарбованих дівчат, вона ще й не гребує образами! Марині раптом відчайдушно захотілося кинути в неї наповнену салатом тарілку. Їй-богу, заслужила.
— Познайомся, синочку, це Оленочка! — гордо представила свекруха дівчину прямо за сімейним обідом,
— Тобто твою трикімнатну квартиру ти даруєш йому, а мені залишається «підтримати»? — Костя повернувся до матері. — Цікава логіка. — Сину, ну не починай. Ти ж завжди був самостійним, сам усього досяг
— Мам, ти ж розумієш, що це несправедливо? — Костя стояв біля вікна батьківської
— Значить, усе сестрі дістанеться?
— Значить, усе сестрі дістанеться? — я намагалася говорити спокійно, хоча всередині все кипіло.
– Ну, батя у мене дивакуватий. Потерпимо вже трохи, – заявив чоловік зляканій дружині
– Завтра батько приїжджає, – Андрій кинув фразу повсякденно, ніби повідомляв про те, що
– Люба, такими темпами мені доведеться ще одну роботу шукати, тільки щоб тебе прогодувати, – засміявся Максим, не помічаючи, як зблідла Олена
– Люба, такими темпами мені доведеться ще одну роботу шукати, тільки щоб тебе прогодувати,
– Я, начебто, його дочка рідна. Тільки він не знає про мене нічого. Ось, познайомитись прийшла… – Хто? Це я його дочка, іншої в нього нема, і не було! Познайомитись вона прийшла! Ти в сестри до мене записуватися приперлася? – Гроші потрібні? Чи житлоплоща наша? Не соромно? Вали звідси, аферистко, доки я поліцію не викликала
– Здрастуйте! Скажіть, Віктор Борисович тут живе? – Тут. А вам що від нього
– Нічого не маю проти такого меню, тільки ось платитимеш сам! Свято ж твоє, тож і пригощати ти повинен! – Відплатила йому тією ж монетою дружина
Марина чекала на свій день народження, перший після одруження. – Сергію, треба продукти купити.

You cannot copy content of this page