– Привіт, – вона засміялася. – Я ваша майбутня дружина. Микола, почувши таке, рвонув вперед. “Ненормальна якась”, промайнуло у нього в голові, і він тут же забув про цю дівчину
Микола швидко йшов по осінній вулиці. До початку уроків залишалося всього п’ятнадцять хвилин, і
– Ми подарували вам трьох онуків, а ви ніс повертаєте! – Репетувала дочка
О пів на сьому. Вібрація телефону на тумбочці. Я знаю, хто це не дивлячись.
Наталка сиділа вже другу годину і дивилася в підлогу, вона ніколи не думала, що з нею може статися таке
Наталка сиділа вже другу годину і дивилася в підлогу, вона ніколи не думала, що
– Якщо вони й далі житимуть із нами, я з’їду! Я більше так не можу! – Валю, припини! Це ж тимчасово! – повторював він, як мантру, намагаючись переконати в цьому і мене, і, мабуть, самого себе
– Валю, зрозумій, у них зараз просто важкий період! – У них завжди… просто…
Каріна так і не прийшла! Конфлікт не розсмоктався, не вщух, не забувся. Вона мені не пробачила. А я… Мені ніяково. Рідна ж дочка…
– Мамо, тобі ж пенсія прийшла? – Каріна ще не роззулася, а вже питала.
– Та кому він потрібний! – Сміялася Катя, коли подруги дивувалися її рішенню відправити чоловіка працювати на вахту. – Ви його бачили? – Лисий, пузо стирчить, а хропе так, що сусідка баба Маша уві сні підстрибує! Ні, дівчата, відпускаю я його з легкою душею: і відпочину від нього, і гроші нарешті в хаті з’являться. Але доля розпорядилася інакше
– Та кому він потрібний! – Сміялася Катя, коли подруги дивувалися її рішенню відправити
– А чого це ти раптом розщедрився? – Може, накосячив десь, а тепер сліди заначкою замітаєш? – Вирвалося у дружини
– Гарний у тебе мужик, Вірко, – хитро примруживши очі, – сказала Ганна, проходячи
– Набрид ти зі своєю роботою, слухати не можу! Нема сил? Не тягни, тільки стогнати не треба! – Гаркнула мати
Мати приїхала у сім’ю сина з іншого міста. Була святкова вечеря, і син розповів,
– Вам, Вікторе, згідно зі шлюбним контрактом, який ви підписали не дивлячись перед весіллям, належить лише особисте майно, придбане до шлюбу. А це, якщо я не помиляюся, пара валіз з одягом та старий ноутбук…
У будинку ще пахло ладаном та свіжою випічкою, а у великій кімнаті, заставленій столами,
– Мамо, а може у нього інша адреса? Як тата знайти, він же не може від нас ховатися? – Ой не знаю. Але адреса точно його! Там великий будинок в селі, батьки там живуть, і він не збирався нікуди їхати. Просто, мабуть, злякався, чи свою сім’ю завів, не захотів тебе бачити
Дев’ятирічна Даша акуратно розклала перед собою подвійний листок паперу, вирваний з середини зошита, і

You cannot copy content of this page