— Алло? Так, зробив, як ти сказала. Додав їй порошку в каву. Тепер чекаю, поки подіє… Що? Як це не можна в каву?! — його обличчя раптово втратило колір. — Я ж не знав! Я не хімік, не лікар! Але ж вона витривала, здоров’я, як у коня! Просто трохи посидить у вбиральні, а я тим часом поїду у відпустку сам. Головне, щоб на літак запізнилася…
— Інно, а куди це ти зібралася? — здивовано запитав Леонід, спостерігаючи, як дружина
– А ви тепер що, наш дідусь? Марія трохи зніяковіла, а її син зареготав грубим басом. – Наш він, наш
Генка повернувся додому із місць не дуже віддалених. Весь цей час він майже не
— То ви поясните, на якій підставі тут перебуваєте? — А вам не все одно? — нахабно запитала Лариса. Ірина була готова задихнутися від обурення. Їй коштувало великих зусиль якось себе стримати. — Власне, я дружина Павла. — Ви хотіли сказати — колишня дружина? — Якраз навпаки, законна! Що тут взагалі відбувається???
— Хто ви така? Що ви тут робите? — Ірина з подивом дивилася на
— І що мені твоє «заспокойся»? Воно мені якось допоможе? Чи сили додасть? Чи я відпочину завдяки цьому?! – то чи не хотіла, то чи вже не могла заспокоїтися Ліда. — Ми ж із тобою домовлялися, що поки будемо жити у мами й відкладати на власну квартиру, ти будеш допомагати їй по дому! Що зараз почалося?
— Лідо, там мама сказала, щоб ти зараз не лягала спати! Коли її гості
– Мамо, пробач ти мені, мамо, – беззвучно повторювала вона, задихаючись від сліз
З похорону минуло три дні. Ірина нарешті приїхала до маминої квартири, щоб розібрати речі
– Все, так більше неможливо – я йду від тебе, сиди й думай про свою поведінку! – Андрій рішуче натягнув приготовлені шкарпетки та встав з дивана. Галина  закричала і вчепилася в нього. – Та куди ж ти, Андрюшенько, та як же ми тут без тебе…
– Все, так більше неможливо – я йду від тебе, сиди й думай про
«Я не можу дочекатися цієї зустрічі» «Дружина нічого не підозрює» Її пальці стисли пакет із суші. Всередині щось стислося. Що це означає?
— Дімо, ти навіть не уявляєш, що сьогодні сталося в ресторані! — вигукнула вона,
– Сестро! Якщо тобі нема чим зайнятися на пенсії, крім слухати плітки, займися скандинавською ходьбою. Моя голова працює краще, ніж у тебе. Кожушок в чистці, ось квитанція, післязавтра заберу. А з дочкою я розберуся
Ви коли-небудь помічали, як змінюється погляд людини, яка вже все за вас вирішила? Того
— Ні, я не зрозуміла. Що ми повинні зробити? — перепитала Марина. — Кімнату на Сашка переписати, — повторила свекруха. — Більше нічого не треба йому зробити? — уточнив Ігор
— Ні, я не зрозуміла. Що ми повинні зробити? — перепитала Марина. — Кімнату
– Твоєї бабусі вже немає, а квартира простоює. Завтра сюди заїде моя дочка! – Нахабно заявила свекруха
– Губу пристебніть, Галино Іванівно, щоб по колінах не шльопала! – Віра стояла посеред

You cannot copy content of this page