– Клавдіє Петрівно, – рішуче почала я, – ви годуєте тримісячну дитину розжованими пельменями зі свого рота! Тістом, м’ясом, спеціями! Після всіх розмов та після всіх обіцянок! – Не драматизуй! Усі так росли. Уся країна…
Є речі, які не можна не помічати. Можна пробачити, забути, умовити себе, що здалося,
– Мамо, тату, ми тут із Вадиком вирішили…,ви нам заважаєте трохи … Може, і справді переїдете на дачу? Там повітря чисте. Для тиску корисно
– Валеріє, ну чого ти перебільшуєш? Яка кабала? У тебе ж свій бізнес! –
Світлана дуже любила свою матір, тому, коли вийшла заміж і почала жити своїм життям, ніколи не розповідала мамі про проблеми чи негаразди в сім’ї. -Нехай моя мама вважає мене найщасливішою, – говорила Світлана подружці, – Не буду її засмучувати. Вона й так багато пережила…
Світлана дуже любила свою матір, тому, коли вийшла заміж і почала жити своїм життям,
– Ти повинна усе повернути! Зароби сама, а не забирай у чоловіка останнє при розлученні! – Репетувала “колега”
Марія дивно почувалася. З одного боку образа – сім років із чоловіком прожила, а
– Прибирання принижує чоловічу гідність! – Заявив чоловік
– Марино! А де мої сорочки? Вадик тупцював у коридорі в одних штанах. –
– Оксано, ти навіщо його привела? – Юлія Петрівна викликала доньку на кухню, вкрай обурена. – Мамо, можна, він житиме з нами? – запобігливо усміхнулася дівчина. – Ти що таке кажеш? У нього в сусідньому під’їзді дружина та дитина є!
– Оксано, ти навіщо його привела? – Юлія Петрівна викликала доньку на кухню, вкрай
– Ну що ж ви хочете, люба? Зруйнувати сім’ю, зробити всіх нещасними, його дружину, доньку, їхніх батьків похилого віку. А як вони це все переживуть? Ви подумали?
Таїсія Василівна їхала до сина. Лише одна ніч на поїзді, і вона побачить усіх:
– Твоя квартира – наша, а ти поїдеш у гуртожиток!  – Як рідний брат вирішив, що горе – це привід для наживи
Вірі було тридцять два. Вона не відразу усвідомила, що її простора двокімнатна квартира на
– Ти мені тут давай не розповідай казок! Чому мій Микола у робочий час в тебе був? -Ти щось плутаєш! Не було його в мене, – відповіла Жанна. -Так? А я маю підтверджуючий документ! -Який ще документ? -Постанову! Я тримаю в руках папірець, з фотографіями
Тамара цілий день не знаходила собі місця. -Та як вона могла зі мною так
Юля благала: «Андрію, заради мене потерпи три дні. Не можу їй відмовити: ти ж знаєш! Ну, будь ласка!»
Юля готувала вечерю, чекаючи на Андрія з роботи. У двері вимогливо подзвонили. Рита, зведена

You cannot copy content of this page