– Квартиру я знайду, кому залишити. Але точно не вам! З чим прийшли, з тим і йдіть, – сказала Зінаїда Олександрівна, глянувши на сина, потім на дочку
– Господи… – Зінаїда Олександрівна зупинилася за рогом трансформаторної будки з каструлькою каші, яку
– Завтра опівдні повернете мені все до гривні разом зі згорілими відсотками, інакше ластівка вашої Зої з мого гаража не виїде
– Ну-у-у, Мілю, ти тільки глянь, який колір! Стигла вишня, на сонці прямо горить!
— Слухай, а ти ніколи не замислювалася, щоб ми оформили квартиру на нас двох? Дарині здалося, що вона недочула. — Навіщо? — Ну, ми ж родина. — І що з того? — Просто якось дивно виходить. Я ж тут майже чотири роки живу, все разом робимо, а за документами мене нібито й немає.
Зазвичай Дарина терпіти не могла прибирати в коморі, але тієї суботи вирішила таки взятися
Чужа нахабність – це як іпотека: якщо одразу не відмовитись, платитимеш роками з величезними відсотками
Стояли останні теплі вихідні травня. Нічні заморозки остаточно відступили і дачники масово повезли на
«Олено, ну куди тобі з ними сидіти? Вони ж люди витончені, а ти у нас… простенька. Побудь краще на кухні, доглянь за гостями, а ми тобі віддячимо», — із солодкуватою усмішкою промовила свекруха, Ольга Петрівна, у день свого шістдесятиріччя
«Олено, ну куди тобі з ними сидіти? Вони ж люди витончені, а ти у
– Пішов геть, я сказав! – Дід почув плани онука здати його в пансіонат і порвав документи на оформлення дарчої на його чотирикімнатну квартиру
– Дідусю, ну ти ж сам бачив! Проєкт договору готовий, підпис нотаріуса для засвідчення
– Довіряю тобі найдорожче, Альошо…
– Бабо Варю, давайте я допоможу! – Олексій не міг пройти повз свою літню
– А знаєте, що Бог не робить, то на краще. Я навіть рада, що ви одразу показали мені хто є хто. Я навіть не ображаюся на вас, – сказала наречена свекрусі, що не відбулася, і взявши доньку за руку, пішла сільською вулицею до автобусної зупинки
Взявши дочку за руку, в іншу руку невелику валізу з речами, Ельвіра виїжджала не
– А ми думали, у вас зразковий шлюб. Як приклад вас ставили. А тут…
– Ще раз. Ти гостювала у Люби у Львові. Всі ці місяці, – Віктор
– Забирайте свого сина назад, він за три роки шлюбу так і не зрозумів, що дружина не мама, – сказала я свекрусі
– Забирайте свого сина назад, він за три роки шлюбу так і не зрозумів,

You cannot copy content of this page