На порозі стояла однокласниця Олена. Ось тобі і на! В Київ приїхала з якихось важливих справ. Попросила дати притулок. На готель немає коштів. – Та не питання! Є навіть окрема кімната. Ходімо! – Запросила Рита, хоча вони ніколи не були подругами
Рита зайшла в квартиру втомлена. Їй би прилягти. Почувалася погано. Тільки не вийде. За
– Що ж, якщо тобі не спиться, – прошипіла мати, – значить працюватимеш! Збирайся! Їдемо на дачу! Полоти!
Акуратно, щоб не почули, Поліна вилізла з вікна своєї кімнати. Що поробиш? Мати знову
Таня поставила розігрівати вечерю у мікрохвильовці. Вона весь час поглядала на годинник, що був на стіні. Вже була майже північ, а її доньки Лізи все не було.
Таня поставила розігрівати вечерю у мікрохвильовці. Вона весь час поглядала на годинник, що був
– Чоловік купив “мамі” дачу. Та чомусь їздити на неї повинна була я…
Коли Вадим оголосив, що купив дачу, Ліда спочатку подумала, що не дочула. Вони сиділи
– Тобто ти навіть не збираєшся боротися? Дружина обернулася до нього. – За кого? – За мене! Марина мовчала кілька секунд. – Олеже, за чоловіка борються, коли його хтось забирає! А ти сам весь час виходиш за двері та оглядаєшся, чи біжу я слідом
Олег завжди заходив у будинок трохи голосніше, ніж треба. Не грюкав дверима, ні. Він
– Вітя, скажи, а це точно ми квартиру купили, ми з тобою, як чоловік та дружина, а не твоя родина?
– Вітя, скажи, а це точно ми квартиру купили, ми з тобою, як чоловік
– Як ти можеш не вірити моїм батькам? Це найчесніші люди! – Репетував чоловік
– Ірино, у батьків у будинку потрібен ремонт, капітальний. Я беру додаткову відпустку, там
– З ким ти їдеш на море? – Як сувора вчителька запитала дружина. – З коханою жінкою. – З ким?! – З коханою жінкою! – Підвищує голос він, піднімаючись на ноги. – З тією, яка не смердить котлетами й не забуває доглядати за собою. Яка вміє фарбуватися та гарно одягатися. І ми з нею їдемо жити в Одесу. Ось так, Оксано
– Вечеря скоро? – пролунав стомлений чоловічий голос за моєю спиною. Повертаю голову на
– Знаю я таких, тільки й думають, як квартиру нашу привласнити.
– Синку, ну навіщо тобі вона? – суворо казала Раїса Миколаївна своєму синові. –
– Значить, мамі – Трускавець та лікувальні грязі за наш спільний рахунок, – Таня знову перевела погляд на зошит. А мені – список справ на всі вихідні, як відпочинок? І дірявий дах на додачу? – Гаркнула дружина
– Я тобі тут план накидав. Що за вихідні треба встигнути. Зошитний аркуш, списаний

You cannot copy content of this page