Буквально п’ятнадцять хвилин тому, її чоловік Антон заявив, що вона не вміє готувати, прибирати і взагалі сказав, що вона нечупара. Це Ліза то нечупара?!
Ліза вискочила з квартири з рожевою валізою, викликала ліфт, швидко вийшла з під’їзду, одягла
– Мамо, ти що твориш? – Льоня не церемонився. – Ти залізла в гаманець моєї дружини? – Так, залізла! Я хотіла як краще! – Алла Борисівна перейшла в оборону. – Вона тринькає гроші, Льоню, хіба ти не бачиш?
– Це що таке? – Маргарита з огидою підняла сіру ганчірку за краєчок. Тканина
– Просто вона ледарка, – говорив про неї Андрій своїм друзям. – Я, бачите, мало їй допомагав по дому. Напевно, хотіла все на мене повісити, але на мене де сядеш, там і злізеш
Про те, що неправильно та некрасиво вішати всі побутові справи на одного, Юля та
-Хлопець може і хороший. Тільки там все не так уже й добре. Оленка на четвертому місяці вже. У вісімнадцять років. І яка мати з неї хто зна…
-Оксано, ну навіщо нам це барахло? Давай віддамо комусь! Ну ось Сашкове ліжечко хоча
Це моя дитина, і мені вирішувати, яке ім’я йому давати, розумієте? -Та мені то зрозуміло, але ви хоч усвідомлюєте, що це не іграшка, а маленька людина, яка виросте, піде до школи…
Олена мовчки зайшла в кімнату, сіла на стільчик і поклала перед Мариною Петрівною папери
-Ну ось чому одним – все, а іншим – нічого? Ось, всі симпатичні, стрункі, з копицею волосся… А я? Повна, очі маленькі, ніс картоплею, щоки величезні і на голові 3 волосинки! От у кого я така вдалася?
Оксана йшла по коридору на кухню. Проходячи повз дзеркало, вона мимохідь глянула на себе
А вона мріяла тільки про те, щоб перемотати час на два роки назад. У той час, коли вона була зовсім одна і вільна
Віра сиділа на ванні, закривши вуха руками. Через замкнені двері, в які вона забігла
— Танюша, мила, ти ж заміжня за моїм сином. Усе, що твоє — це сімейне. А я, як найдосвідченіша людина в нашій родині, краще знаю, як правильно розпорядитися такою нерухомістю. Квартиру треба здавати. Гроші підуть на спільні потреби
— Ця квартира тепер наша сімейна власність, і я як старша в родині буду
А що, ви з Толіком посварилися? – Поцікавилася в Оксани цікава сусідка. – Віра Петрівна, з чого ви це взяли? – Мило посміхнулася дівчина. – У нас все чудово, вже подумуємо заяву подати. – Так? – Єхидно запитала сусідка. – Дивно. Коли в мене з моїм Миколою було все добре, він не з’їжджав із квартири разом із усіма своїми речами
– А що, ви з Толіком посварилися? – Поцікавилася в Оксани цікава сусідка. –
Жанна працювала листоношою. Того дня вона доставляла рекомендований лист і за дверима почула голос свого чоловіка
Жанна завжди любила свою роботу саме за цю передбачувану свободу: ранок починається о шостій,

You cannot copy content of this page