– Вітю, не хочеш пояснити мені, що то за краса? – Спитала дружина після зустрічі випускників, вказуючи на його набряклу щоку
– Варю, ти вирішила, чи підеш зі мною в суботу, чи ні? – Запитав
– Ти на кого перевірку нацькувала?! Ти що, зміюко, рідну сім’ю на гроші виставила? Коля! Де мій брат
– Людмило Юріївно, погляньте самі, – Надія відсторонилася біля входу. Посеред торгової зали темніла
— Завтра підпишеш папери. Будинок оформимо на мене, а хлопця відправимо в інтернат. Інакше ти сама потягнеш нашу сім’ю на дно
Ольга завмерла, ніби її хтось оглушив. Стоячи в дверях кухні, вона почула слова, що
– Мамо, Фая весь вечір розповідала про хробака! Ви що там робите? – Запитала Лариса. – Вона в тебе на городі цілими днями сидить?
П’ятирічну Фаю Лариса привезла до матері на початку червня. Дівчинка подивилося на землю під
— Внучка була лише приманкою. І я на неї, щиро кажучи, клюнула. Ось стою тут з вашою шваброю, наче якась дурепа у фартуху.
Пандус біля третього під’їзду був викладений абияк, з неприємним горбом посередині. Надя, яка вже
– Мені нікуди йти! Це в тебе квартира та будинок, а в мене нічого, – намагався тиснути на жалість колишній
Тамара збиралася на дачу, але поїхати не вийшло. Місяць тому у вихідні дочка зненацька
– Ти що, взяв мої подаровані гроші – ті, що призначалися особисто мені – і витратив їх на речі для дачі твоєї матері?
Я вже майже застебнула ремінь, коли Ігор абсолютно спокійно кинув: “Твої подарункові гроші з
– Там така історія… Повіз я, значить, телевізор на адресу… – Втомилася я від твоїх історій! Що цього разу? Машина в річці втопилася знову? Ти адреси переплутав і не туди замовлення відвіз?  – Знову звільнили? Васю, ти на жодній роботі довше трьох місяців не затримувався! Кур’єром влаштовуєшся – і то примудряєшся зіпсувати все в перший же тиждень
– Іди! Ми через тебе знову без грошей залишилися, я впевнена! – Жанна смикнула
– Господи, – прошепотіла Тамара і додала кроку. – Чому саме за мною? Чому?
Віктор не був поганим чоловіком, – просто якимось порожнім. Тридцять років поряд – і
— Ти ще зі мною живеш, чи вже просто ночуєш? Він повільно підняв голову, ніби комір сорочки йому заважав. — Гарно сказала. Записала десь заздалегідь?
Світланка обережно розкладала крихітні віконні рами, кожна з яких була завбільшки з ніготь, у

You cannot copy content of this page