Життєві історії 0
– Я вкотре переконався, що теща кожному дається під силу. Це як хрест, який один витримає, а інший і підняти не зможе
Теща в Андрія була не те щоб погана, але така, що хоч анекдоти з
Життєві історії 0
– Загалом так, – свекруха поправила ідеально покладену сиву хімічну завивку. – Надя, дочка моєї подруги Свєти, в положенні. Від Сергія
Наталія Петрівна увірвалася до квартири без стуку, як завжди. Навіть не подзвонила – просто
Життєві історії 0
Праця дружини в сім’ї не цінувалася, і вона зважилася на серйозний вчинок
Єва прокинулася за хвилину до дзвінка будильника, годинник показував четверту годину. Вона лежала в
Життєві історії 0
– Ти жартуєш? Я з’їхав з орендованої квартири! Ключі вже віддав! Мені тепер повертатися нема куди! І ти хочеш мене ось так підставити? – Я тебе підставляю? – Складно описати ступінь її здивування. – Ти зі мною навіть не обговорював нічого
Ох, як Аліса сьогодні нервувала! Три роки. Три роки вона не ходила на побачення.
Життєві історії 0
– Та за що тебе підтримувати, Андрію? За те, що я тебе, дорослого чоловіка, годую? Чи за те, що ти не можеш влаштуватися бодай вантажником?
– Я працюю не покладаючи рук, а ти вдома цілими днями сидиш! — Людмила
Життєві історії 0
– Що це за дивний молодий тип? Звідки ти його взяла? Новий однокласник?
Коли сімнадцятирічна Віра привела додому молоденького хлопчину, Світлана особливо не надала цьому значення. Ну,
Життєві історії 0
– Ви чекаєте від нас подяки? Чекаєте, що ми падатимемо в ноги за те, що ви виконували свої базові батьківські обов’язки? – Годувати та вчити дітей – це не подвиг! Це обов’язок! – А ось те, що ви нам ні гривні на початковий внесок не дали, поки чужі батьки зі шкіри лізли заради своїх дітей – це факт
– Ти сама зруйнувала моє життя, мамо! – Закричала Поліна щосили. – Якби ти
Життєві історії 0
– Припиніть негайно шуміти! – заявила стара. – Це нестерпно! Я вам не дозволяла
– Невже ми це зробили? – Іван поставив важку коробку та оглянув просторий передпокій,
Життєві історії 0
Іноді минуле може знову стати теперішнім…
Володимир любив повертатися в офісу після відпустки. Повітря кондиціонерів, запах кави, ділова метушня –
Життєві історії 0
– Знаєш, синочку, була у мене свекруха, – промовила Ольга. – Так я присягнулася, що такою ніколи не буду! – Це ти про бабусю? – Ну, так, – Ольга відвела погляд. – Тільки однією бабусею тебе доля нагородила, та й та від тебе відмовилася, коли тобі три роки було
– Дякую, що ти так добре Олену прийняла, – Олег обійняв матір. – А

You cannot copy content of this page