Нічна подруга…
Зоя поверталась із роботи. Вона вже кілька років викладала у педучилищі психологію, і продовжувала
Вікторія критичним поглядом глянула на себе в дзеркалі, покрутила головою і посміхнулася. -І все-таки, – подумала вона. – Я дуже ще нічого! Для своїх… Трохи більше тридцяти, виглядаєш ти, Віка, цілком пристойно! Воно, звичайно, не на всі сто, але дуже ще нічого! До речі, вік «трохи більше тридцяти» у Вікі настав уже давно
Вікторія крутилася перед дзеркалом. Сьогодні вона збиралася гуляти з подружками. Але так вона сказала
– Андрію, я правильно розумію? – Запитала я після паузи. – Я переїхала до тебе, щоб утримувати нас обох на свою зарплату, а ти накопичуватимеш на яхту? – На кругосвітку! Яхту я орендую
Речі я зібрала швидко. Попри прохання дорослої доньки та подруг не поспішати та почекати
За яку б справу Наталка не взялася, виявляється, що без допомоги чоловіка, вона нічого зробити не зможе
– Андрій, я рибу купила, – з порогу заявила Наталя чоловікові, – приготуєш? Ти
– Тату, а чому ти не можеш просто допомогти мамі? Просто зробити те, що вона просить без скандалу? – спитала вона, дивлячись батькові у вічі. – А чому вона просить так, ніби я їй у житті винен? – Огризнувся батько
– Ти глянь на нього! Знову очі залив і на диван завалився! Настя вереск
– Ти тут жила, будинок довела, отже ця знижка має бути тільки з тебе! – Репетував брат. Ти мені повинна усе відшкодувати. – Я за мамою доглядала одна, ти нічого не хочеш мені відшкодувати?
Ольга повідомила брата, що матері не стало. Їй здалося, що він зрадів цьому повідомленню.
-Нам із Оленою по дев’яносто років. Скільки прожили? Скоро й до Бога вже, а поряд нікого нема
Микола встав з ліжка і повільно пішов у сусідню кімнату. У світлі нічної лампи,
– Спадкоємиця? – Олеся здивувалася так, що її сльози висохли. – Яка спадкоємиця, Ліно? Ваня живий! І з ним усе буде добре! Про що ти? – Про те, що я чула слова лікаря. Я розумію, що тобі хочеться вірити – у тебе безвихідь, але я реалістка. Шансів немає. Ти йому ніхто – співмешканка. Тож не думай, що можеш на щось розраховувати.
Сестра Вані, Ліна, чомусь одразу не злюбила його дівчину Олесю. Це було дивно, бо
-Не хочу я додому, бачити цю Оксану не можу. -Та що трапилося? -Чоловіка вона собі нового завела, – злісно промовила Ірина. -Завтра тато приїжджає, і я не знаю, розповісти йому чи ні
Сьогодні у школі Іра була розсіяна і майже не чула вчителів. Вчора вона застала
– Нічого без мене не можете…
Не стало Семена Петровича, – батька, діда, дядька, чоловіка, брата… годувальника та організатора всього

You cannot copy content of this page