Життєві історії 0
– Вийду на пенсію і до тебе переїду, а куди мені ще? — впевнена мама
Майже все дитинство ми переїжджали з квартири на квартиру, у мене і подруг майже
Життєві історії 0
– Що, татку, переломився від турботи? Скільки ти зі мною за останній рік провів? Годин п’ять? – Крити не було чим
– Привіт, тату, – пропищав у мобільнику дівочий голос, – ти вдома? Артем напружився:
Життєві історії 0
– Я думала, це назавжди, – тихо промовила Таня. – Він мені адресу ось цю залишив. Сказав, що зараз в місті всього на декілька днів. А сам живе у селі, сказав, щоб я приїжджала якось
Гілки вишні звисали під вагою ягід – цього року вона надзвичайно плідна, востаннє таке
Життєві історії 0
Гості без подарунків, але із претензіями на вишукану вечерю – дружина нагадала про пристойність
У квартирі висіла грозова атмосфера. Ірина зі злістю різала рулет із лаваша з начинкою
Життєві історії 0
– Спробуй мені чесно пояснити, що це за жінка і чиї це діти, добре? І навіть не намагайся заливати мені про «колегу», та «випадкове знайомство в київському метро», – гаркнула я
– О, ти вже завтра повернешся? А я чекала на тебе тільки до суботи!
Життєві історії 0
– Концерт закінчуй і вали звідси! – Іван ледве стримував гнів. – Не дай боже, бабусі через тебе погано стане… – Ах ось воно як! Чужу бабу тобі шкода, а рідну матір ні?! – верещала Анжела
Рая вийшла заміж у двадцять два роки за веселого базіку Миколу, який був старший
Життєві історії 0
– Геть, – тихо промовила мати. – Геть із мого будинку. – Чудово! – вигукнув Валера. – Тільки квартира все одно моя! По закону! Я спадкоємець
– Геть, – тихо промовила вона. – Геть із мого будинку. – Чудово! –
Життєві історії 0
– Дядечку, а можете мені зробити бутерброд? – Тихо, майже пошепки запитала дівчинка, переступаючи з ноги на ногу. – Я два дні нічого не їла
Віталій стояв у своєму кіоску з шаурмою, як завжди. День видався нудним, тягнувся повільно,
Життєві історії 0
– Ну, ти ж від бабусі трикімнатну квартиру отримала? Так продай її, та купи моїй мамі будинок, – здивував чоловік
– Ні, ну а що такого? Ти що, не згодна? Мені здається, думка слушна.
Життєві історії 0
– Я покинула, а ти підібрала! У нас з Андрієм дочка, і я все зроблю заради того, щоб повернути чоловіка! Він, до речі, у нас щодня буває… А ти й надалі одна сиди
– Алло! Марино, ти вдома? Ми їдемо… – почувся у слухавці голос Андрія. –

You cannot copy content of this page