— Я більше не хочу жити з тобою. Залишаю тобі дім і господарство й прошу зрозуміти мене, — сказав Роман. — Я давно хотів піти, але чекав, поки Лариса влаштує своє життя. Тепер вона в порядку, і мені немає сенсу більше прикидатися. Відпусти мене. Антоніна розплакалася, судомно вхопилася за куртку чоловіка й благала його залишитися. Але Роман обережно розтиснув її пальці й пішов
— Тоню, тобі погано? Що сталося? Антоніна мовчала, лише лежала на боці. — Мамо,
– Я сказав, пішла геть! Це моя квартира, я плачу за неї! Підеш звідси в тому, в чому прийшла! І тішся, що я взагалі тобі цей пакет видав. Могла б і в руках свої манатки нести
– Збирай лахміття і на вихід! – Коля з розмаху жбурнув великий пластиковий пакет
Вирішила цим лахміттям когось спокусити? Самій не соромно? У тебе не тільки вбрання дешеве, а й голова, схоже, порожня. Пустота і вульгарна, — з презирством виголосив Іван, встав і вийшов із кімнати. Ліза залишилася сама серед гостей, які щойно побачили її у новій сукні
— Поки не змінишся, будеш сидіти під замком, — різко сказав чоловік дружині. —
– Довів дружину, а сам до сестри бігаєш…
Другий декрет, друга дитина. Таня намагалася все встигати, але іноді малюки вередували. Борис на
– Що за цирк ти влаштувала тут перед людьми?! – Я влаштувала свято, – спокійно відрізала Надя. – Ти ж сам просив постаратися! Я й розстаралася, – вона вказала кивком на зачинений альбом. – Зібрала всю твою бухгалтерію в одне місце! Щоб не загубилася. А то раптом забудеш, куди вклався
– Ти б поворушилася, Надю, – Олег невдоволено скривився, – рідня за двадцять хвилин
– Посуд? Ти серйозно? – Я не хочу отримувати на день народження речі, на яких потім готуватиму вечерю! – Та інша б раділа! – Тоді знайди іншу, Славо, і радуй її
– А мені ти що купив? – Запитала Тетяна, коли за чоловіком зачинилися вхідні
Вони були тут учора. І позавчора. І три дні тому. У твоєї мами що, інших справ немає? — А що такого? Будинок великий. — Причому тут розмір будинку?
— Уявляєш, знову приходили! — Ксенія різко поставила тарілку на стіл. — І знову
— А це точно «фітнес»-клуб? — задумалася Люда. — Може, клуб, але не для спорту, а чимось іншим там чоловіків розважають? У якому стані він приходить додому? — Утомлений. — Прямо змучений? — Ну ні. — А шкарпетки, майки пітні приносить?
— Маша?! — Ернест не міг повірити своїм очам. — Що ти тут… Що
— Коли я жила у своїй квартирі… — Ви більше не живете у своїй квартирі! — різко перебила жінку Маша. — Ах, то ти мені знову нагадуєш, що моя рідна дочка вигнала мене з дому?! — зло засопіла Вероніка Павлівна
— Маша!!! — волала свекруха на всю квартиру з самого ранку. — Ти знову
– Іро, це Марія Павлівна, твоя сусідка знизу. Якщо ти не зачиниш свій вертеп, я знайду на тебе управу! Моєму терпінню прийшов кінець
– Іро, це Марія Павлівна, твоя сусідка знизу. Якщо ти не зачиниш свій вертеп,

You cannot copy content of this page