– Мамо, – сказав Женька – У Римми у квартирі ремонт. Підлогу стелять, проводку міняють. У тещі тісно, ​​тож… – Тому, – сказала Римма за нього, – ми подумали: поживемо поки що тут до осені, поки в мене ремонт закінчать. А ви, Тетяно Іванівно… Ну, куди-небудь подінетесь, так?
Женя з Риммою приїхали в суботу вранці, з валізами та з букетом жоржин. Я
— Буде ніч, і ти мене ще впізнаєш… — прошепотіла вона на вухо Едуарду, простягнувши йому руку. — Пішли танцювати
— Цього не може бути… — прошепотіла Катерина, у жаху дивлячись на прочинені двері
З Борисом знайомляться жінки… Ніна посміхнулася. Вже давно вона не думала про чоловіка у такому ключі. Вони давно разом, так спокійно живуть. Таке комфортне життя дорослих людей, де нема місця пристрасті.
Ніна прокинулася о восьмій ранку. Вчора до півночі вони з друзями відзначали ювілей її
Виписали її, грошей не вистачає, ще й свекруха виказує, мовляв, ти вилежуєшся, а я з твоїми дітьми сиджу, годую їх, напуваю. Досить! Забирай дітлахів, давай вже вчися з проблемами сама розбиратися
Олена насмажила цілу гору оладків і задоволена собою сіла за стіл пити чай. Вона
– Ви не отримаєте за неї жодної гривні! – Аліна дивилася прямо на нього. – Це каблучка мого батька. Моя молодша сестра Юля поцупила її, щоб сплатити собі губи
Аліна до болю вдавила пальці в екран смартфона. Серед десятків оголошень про продаж старої
– У сенсі анульовано? – він ступив до Даші. – Ти скасувала квитки? Ми ж завтра виїжджаємо! – Це не я! – Даша тицьнула пальцем у Ганну. – Це вона влізла в мій обліковий запис
На екрані ноутбука, який Даша безтурботно залишила відкритим на кухонному столі, світилася сторінка бронювання:
– Мамо, уявляєш, Уля вчора знову до ночі з цими своїми… дівками сиділа! Я їй слово – вона мені десять. Зовсім мене не слухає
– Навіщо ти знову зустрічалася з ними? Ти – заміжня жінка! Що тобі вдома
На ринок у Олени грошей тепер точно не вистачить, доведеться по звичайних магазинах походити, щоб не осоромитися перед гостями
В неділю у чоловіка день народження. Це ціла справа, батьки Олени приїдуть, та свекор
– Ночувати в неї сміливості тобі вистачає, а зізнатися у цьому – ні? То й хочеш всидіти на двох стільцях? Андрію, вона ж тобі в дочки годиться! Олена говорила навмання, але, видно, потрапила в яблучко!
Олена сиділа біля темного вікна, дивлячись на дощ, що накрапав. Андрій, швидше за все
Олена завжди зустрічала його вечерею, навіть коли сама приходила з роботи змученою. — Олено, ти захворіла? — він підійшов ближче, сів на край дивану. Вона нарешті підняла очі. У них не було ні злості, ні роздратування — тільки якась дивна рішучість. — Ні. Просто не було за що купити продукти. Тож, їсти нічого. — Як це — нічого їсти? — обурився чоловік.
Андрій штовхнув двері квартири плечем, бо руки були зайняті. В одній — портфель, в

You cannot copy content of this page