– Я щось не розумію,  ти кого тут із себе будуєш? – Узялася в боки зовиця. – Думаєш, грошей кури не клюють, значить, можна розмовляти з нами, як із тваринами
– Пощастило тобі, братику, таку дружину відхопив, – Аліна з келихом червоного в руках
– Слухай, мамо, якщо Олена спитає, скажи, що я в тебе ночував. Гаразд? Просто… так треба
– Слухай, мамо, якщо Олена спитає, скажи, що я в тебе ночував. Гаразд? Просто…
Дванадцять років минуло, все, здається, забулося, – а осад залишився…
Стас вимкнув комп’ютер і потягнувся, розминаючи плечі, що заклякли. Монітор згас, залишивши по собі
Віра Андріївна вийшла з ліфта на своєму поверсі і спочатку побачила на майданчику відчинену валізу з інструментами. Поруч із її дверима стояв незнайомий чоловік у сірій куртці. Він підбирав насадку до шурупокрута. Її чоловік Андрій, який пішов від неї чотири місяці потому, стояв поруч із ним
Віра Андріївна вийшла з ліфта на своєму поверсі і спочатку побачила на майданчику відчинену
– Банкет скасовується, – сказала Надя і вийшла із РАЦСу
Андрій крутився перед великим дзеркалом у передпокої. Темно-синя тканина дорогого костюма сиділа на ньому
– Гаразд. Припустімо, сім’я допомагає. А як щодо інших родичів? Ваших сестер? Дядька Артема? – У Зої пенсія, – відрубала Галина Петрівна, наче всі ці виправдання були відрепетировані заздалегідь. – У Віри одна дитина. У Миколи іпотека. У всіх свої проблеми. Зрозуміло ж». «А батьки Христини? У нареченої ж теж є сім’я
Тетяна одразу відчула, що щось не так. Стіл у вітальні був порожній, на ньому
— Це принизливо — коли тебе виганяють з дому! — З мого дому, — виправила його Юлія. — І послухай мене дуже уважно. — Вона дивилася прямо на Андрія, не відводячи погляду. — Ще раз вона сунеться сюди без спросу — я викличу поліцію, зрозумів?!
Для Юлії її дім був не просто стінами й меблями, а цілим всесвітом. Це
Якщо його дохід справді був п’ятдесят п’ять тисяч, а в дім він приносив лише тридцять одну, то різниця — цілих двадцять чотири тисячі. За два роки це виходило більше пів мільйона гривень. Ці гроші були десь тут, поруч, у цьому самому житті, в цій квартирі. Але вона їх ніколи не бачила. А вона ж тим часом рахувала мандарини, щоб дітям вистачило
Олена вже й забула, що шукала викрутку. Всі думки вилетіли з голови, щойно її
А я, виходить, не втомлююся?! Забирайтеся з моєї квартири геть разом із донькою і негайно поверніть мій квиток, злодійко!
З гуркотом на кухонний стіл полетіла порожня папка для документів, аж керамічна кружка з
– Я думав, що ти мене любиш…
Аліна була впевнена, що коли любиш, треба бути поряд і допомагати у всьому. Але

You cannot copy content of this page