– Знов порожні макарони? – Чоловік жбурнув виделку на стіл. – А що ти хотів? Стейк? – Лариса вимкнула воду і повільно обернулася. – У гаманці залишилося триста гривень, Сашко. Нам на них ще три дні жити
– Знов порожні макарони? – Чоловік жбурнув виделку на стіл. Лара стояла біля раковини
Чоловік пішов до молодої, діти встали на його бік – доки за бабусю не заступилася внучка-підліток
Дівчинка-підліток увімкнула камеру, подивилася в об’єктив і сказала: – Мій дід – зрадник! За
– Ти спілкуєшся з Леонідом? – Жанна підняла брови. – Серйозно? – Іноді, – відповіла Яна. – А що? – Ну, щасти тобі з ним, – реготнула Жанна. – Забирай, мені не шкода
– Та навіщо він мені потрібний? – Усміхнулася подруга. – Так, тимчасове захоплення, пустощі.
У Віктора Петровича зникла дружина. Це було так дивно і незвичайно, що він розгубився. Прийшов додому, а її нема. Чекав годину, чекав іншу. Дзвонити намагався кілька разів. Телефон уперто мовчав і Олена не поверталася
У Віктора Петровича зникла дружина. Це було так дивно і незвичайно, що він розгубився.
-Ні, ну ти тільки уяви собі, ким він виявився! – обурено майже кричала в трубку мобільного телефону Олена своїй найкращій подрузі Галі. -Я йому і поїсти, і попрасувати, і все інше, а він… Ти уявляєш, хто він? -І хто ж? – запитала Галя.
-Ні, ну ти тільки уяви собі, ким він виявився! – обурено майже кричала в
-Приїжджай і забирай її. Це і твоя дитина також, мені твої аліменти не потрібні, я сама тобі платитиму аліменти, забирай її…
-Все, мені це набридло, – Віра кричала в трубку так, що Олеся здригалася, хоча
Спочатку я злилася на стареньку в черзі. А незабаром ревіла на парковці
Я стояла в черзі й злилася. На чергу, на касирку, яка пробивала товари так,
Сам він жив із батьками, а Настя в орендованій квартирі. Сергію й так було добре. Він міг сходити з Настею в кафе, чи погуляти тоді, коли йому хотілося. Ну чи прийти до неї в гості, поїсти, відпочити душею й тілом, а потім піти додому…
Незважаючи на те, що Настя з Сергієм зустрічалися вже понад п’ять років, заміж він
Дивно, що валіза не згоріла під час пожежі…
Тетяна прибрала в хаті та вимкнула пилотяг. Весна, треба ще веранду впорядкувати, вікна там
-Мамо, Олено. Ви тут мешкали, бо я вам дозволила. Поки що ця власність мені була не потрібна. Тепер усе змінилося. Ви поїдете в село, там у вас є хата. Теж хороша, між іншим. А тут все. Квартира продана. Через тиждень сюди заїде новий власник. У вас є тиждень на збори
-Мамо, я втомилася вже казати, що я продаю квартиру… Це моя квартира. Моя власність.

You cannot copy content of this page