– Не можу більше! Прикинь, завтра мали їхати на природу з Віктором та його друзями, а тут цей похорон!
Увечері Оксані зателефонувала найкраща подруга Катя і напросилася в гості. Батьки були у від’їзді,
– Іване, ти колись дивився на себе збоку? – спитала вона. – Я щодня тільки й роблю, що дивлюся на себе збоку, – сердито відповів Іван. – І що ти можеш сказати про себе? – спитала Оксана. – Як про людину? – уточнив Іван. – Як про чоловіка та батька
Оксана мила посуд на кухні, коли туди зайшов Іван. Перед цим він вимкнув на
Скільки можна? Я щодня вигрібаю цей бруд з-під ліжка! Важко самому хоча б у ящик для білизни у ванній кинути? Скільки тобі казати? Шість років одне й те саме! Міг би й сам прати! Нічого б із тобою не сталося! Але ти навіть у ванну віднести не можеш!
– Де мої шкарпетки? – Сергій розгублено дивився в ящик комода. Там було пусто.
– Мамо, навіщо ти псуєш мені настрій? Через годину я маю бути в РАЦСі, а ти запитуєш, чи не передумала я?!
Марина й Сашко одружилися зовсім молодими, ще студентами. Вона навчалася на третьому курсі, а
Підійшовши до шафи, жінка насамперед перевірила, чи не поцупили її норкову шубу. Та, на щастя, висіла на своєму місці, як ні в чому не бувало – Дивно, – подумала Надія, – якби до мене навідалися б якісь негідники, шубу взяли б насамперед! Поспішно скинувши пальто та чоботи, жінка пройшлася кімнатами
Надя поспішала додому. Останні робочі тижні цього року вимотували її до краю. Жінці зараз
Ось так, в раз, втратила вона і чоловіка, і синочка…
Не щастило Іванці з мужиками, хоч плач. Перший раз заміж вона вийшла зовсім молоденькою.
– Тобто я маю продати свою єдину квартиру, щоб твоя мама могла допомогти твоїй сестрі? – перепитала я. – Ти ж отримаєш нове житло натомість! – відповів Андрій. – Я отримаю кімнату у квартирі твоєї матері! – сказала я. – Це трохи різні речі, не знаходиш?
– Настю, ну що ти впираєшся?! – голос свекрухи тремтів, очі були на мокрому
– Сину, як тобі вдалося закохатися в дочку жінки, яку я покинув заради твоєї матері?
– Тату, ти чай будеш? Та-ату! – Га? Що? – Борис повернувся до сина.
Співрозмовниця посміхнулася, спостерігаючи за Галею. – Знаю, про що ви подумали, – сказала вона. – Так, я гарна. Та лише цього мало для щастя
Галина радісно вибігла з роботи. Оце їй сьогодні пощастило. На роботі вимкнули світло. І
Писала мама дівчинки, яка відвідувала одну групу в дитячому садку разом із сином Аліни. Коли Аліна прочитала, вона застигла. “Допоможіть, хто чим можете! Донька каталася з гірки, і сталася біда. Зараз їй дуже важко, потрібні гроші. Допоможіть!!!”
Аліна мила посуд після вечері, коли її телефон подав сигнал. В одному з месенджерів

You cannot copy content of this page