– Синку, ти мене вибач, звісно, але нам із батьком не подобається твоя Оксана. Точніше те, чим вона займається. – Мамо, а чим вона таким займається, не розумію?
– Синку, ти мене вибач, звісно, але нам із батьком не подобається твоя Оксана.
– Ти серйозно пропонуєш виставити мою дочку надвір, щоб заселити туди свого сина? – Вона різко встала. – А ти сам палець об палець ударив, щоб Матвій мав свій кут? Хоч щось назбирав?
– Бабуся, ти серйозно? Квартира? Мені? – Дівчина недовірливо і навіть з деяким страхом
Закінчивши мити пам’ятник, Тетяна підлила квіточки і сіла на лавці. – Знаєш, мамо, вчора до мене в бібліотеку заходила Наталка, ми з нею дружили в п’ятому класі. Пам’ятаєш її? Її батьки потім виїхали жити в Німеччину. Батька запросили туди працювати за контрактом. А потім вони там так і лишилися, прижилися.
Закінчивши мити пам’ятник, Тетяна підлила квіточки і сіла на лавці. – Знаєш, мамо, вчора
– Це що, виходить, вона з обіду в кутку стоїть? – А ти ще повчи мене дітей виховувати! – фиркнула у відповідь свекруха. – А я не просила нашу дочку виховувати! Я просто попросила за нею придивитися! Просто доглянути! Не треба її виховувати! Ми якось самі
– Ви неправильно виховуєте дочку! – заявила нам свекруха, коли ми з чоловіком Глібом
– Твоя заначка піде на третє весілля моєї сестри! – Заявив чоловік. – Кругленька сума, Оль. Марині якраз на нормальний ресторан та сукню вистачить
– Твоя заначка піде на весілля моєї сестри! – Заявив чоловік. – Кругленька сума,
– Встигла! А ще до мого сина притензії виставляла. А випадково це не його? За віком начебто підходить. Після розлучення народила і приховуєш від нього сина. – А ось це не ваша справа, – єхидно відповіла невістка. – Ще й як моя.
Лариса розлучилася. Попрощалася зі свекрухою та сподівалася її більше ніколи не бачити. Після розлучення
– Гаразд, не хочеш у гуртожитку, у мене є квартира, я її здаю, але поступлюсь тобі. Житимемо окремо. – Не звикли ми до тебе. Одна справа – дочка на відстані, інша – під боком. Тільки все треба оформити, щоб потім претензій не було, – мимрив батько
Лізу виховувала бабуся. Другий чоловік бабусі пішов від неї, коли вона вирішила забрати онучку.
– Знову мама з дружиною посварилися! – Я тобі відразу казав, винаймайте квартиру, – роздратовано відповів Андрій. – А ти все грошей шкода, а життя-то вона зараз, зрозумій це!
– Що з тобою Сашко, – спитав друг дитинства Андрій. – Сидиш похмуріше хмари?
– Мамо, ну знову ти за старе! Ми ж сто разів обговорювали. Продаємо твою «троячку», продаємо нашу студію, беремо в іпотеку великий котедж за містом. У тебе там буде ціла мансарда! Повітря чисте, сад. Ти ж сама колись хотіла
Маргарита стояла біля вікна і дивилася, як у дворі стара липа скидає важке, просочене
– Документи на дачу оформлені на мене та Сергія. Ми купили твою частку п’ять років тому, пам’ятаєш? Ти підписувала відмову, – я намагалася говорити рівно. – Мало що я підписувала! – верещала Наталя. – Мені адвокат сказав, що це можна оскаржити. Ти мене обдурила, користуючись моєю бідою
У той день, коли на порозі нашого з чоловіком будинку з’явилася Наталя, я ще

You cannot copy content of this page