Життєві історії 0
– Я брат твій, Пашо, рідний брат, старший… Поїдеш зі мною?
Сашко дивився на сидячого в куточку, на обдертому дивані вихрястого худенького хлопчика, і кулаки
Життєві історії 0
– За тиждень до весілля пішла до ворожки. Краще б я цього не робила…
– Я взагалі не вірю в це все, – сказала Оля, поправляючи ремінець сумки.
Життєві історії 0
– Галю, скажи, ну що в тебе в голові? Навіщо великого, чужого собаку в будинок тягти, та ще й до дітей? – Так-так. Начебто не в неї не семеро по лавках, яким і самим нічого їсти. Та й сенс? Не виживе все одно, а якщо й виживе, то обов’язково загризе когось
– Галю, зайди. Мій у льоху був і тобі картоплі набрав. Галина повернула до
Життєві історії 0
– Нікому я тебе не віддам, синку…
Згадалася мені сьогодні одна історія. Стоїть перед очима обличчя Тамари нашої. Як зараз пам’ятаю:
Життєві історії 0
– Віка, будь ласка, не йди, я боюся! Побудь сьогодні моєю мамою! Будь ласка, тільки один день і все! Я потім ніколи, ніколи не проситиму!
Сьогодні був тяжкий день. Ваня ховав сестру. Нехай недолугу, але все ж таки рідну.
Життєві історії 0
– Доброго дня, дитинко! Як тебе звуть, маленька? Ти вибач, я без подарунків. Але ми можемо зараз піти прямо в магазин. І купити тобі ляльку. Або що сама захочеш! – і сувора мати Артема взяла Марійку на руки
Доля, яка до цього її не щадила, раптом вирішила подарувати їй шанс. Такий, що
Життєві історії 0
– Ми відправили тобі квіти. Вибач, що не можемо приїхати! – Написала донька, коли я потрапив в лікарню
Шість годин я лежав непритомний на холодній підлозі у ванній. Поки мої діти писали
Життєві історії 0
– Яно, що сталося? – стурбовано спитала Світлана. – Бабуся сказала, що якщо ти їй гроші не віддаси, то тебе чорти заберуть! – випалила дівчинка і заплакала
Світлана готувала обід, коли їй зателефонувала її стара подруга Жанна. Вона дзвонила рідко, але
Життєві історії 0
– Мені соромно говорити всім, що у мене дружина – обслуговчий персонал. – Що? – Я вибрав відповідну кандидатуру! В Алли Павлівни чудова освіта, кар’єра, та статус
Антон Семенович переступив поріг квартири. Дружина готувала обід, а він повернувся від мами. Була
Життєві історії 0
– Відсьогодні моя зарплата йде лише на мою частину іпотеки, мій проїзд та мої особисті витрати! – У сенсі? – У прямому! Хочеш годувати гостей делікатесами – купуй їжу сам
– Проходьте, дівчатка, роззувайтесь! Дмитре, приймай гостей! Голос Антоніни гуркотів на весь передпокій. Тетяна

You cannot copy content of this page