Життєві історії 0
– Навіщо він тобі? – спитала немолода, але все ще миловидна білявка Наташа, що ліниво друкувала угоду, ніби між справою. – Ну справді! Ти ж не така стара, не потвора в принципі. Знайдеш собі чоловіка ще, буде у вас свій малюк
– Навіщо він тобі? – спитала немолода, але все ще миловидна білявка Наташа, що
Життєві історії 0
Дякую, дружино моя люба… Чи вже й не дружина скоро?
-Зрозумів я тебе, Іринко! Грошей тобі тільки треба! А я ж думав, що ти
Життєві історії 0
– Значить, поліція не приїде, так?! На злом, може, й не приїде, але на замах точно буде тут за хвилину! – Гей, ти чого? – побачивши розлючені очі власниці дачі, жінки та чоловік не на жарт злякалися
– Віро, ти не повіриш! Я все-таки купила цю ділянку! – сказала Світлана Сергіївна
Життєві історії 0
– А для тебе? Я також нагадування? – Сашко уважно розглядав траву під ногами. Бабуся мовчала, а Сашко боявся почути відповідь. – Ти для мене, – бабця помовчала, – ти для мене… – вона проковтнула і знову погладила фотографію сина. – Я тільки заради тебе й живу, Сашко!
Сашко виявився сиротою за живої матері. Про батька він до ладу не знав: живий
Життєві історії 0
Життя ж минає безповоротно… Треба щось міняти. Он Микола з роботи, завів собі жінку на стороні, щасливий такий ходить. Ніби і в сім’ї він, і радість якась є… -Ні, не зможу. Недобре це, – думав Олег. – Та й грошей де стільки взяти?
Олегу було нудно. Ну що це за життя?! Сніданок, робота, обід, робота, дім, вечеря,
Життєві історії 0
– Звідки в тебе такі гроші? – голос Марини здригнувся. – Накопичувала! З платних сеансів після роботи. З кожного пацієнта. Поки хтось вважав мене за нікчемну масажистку, я просто працювала і не витрачала зайвого
У кабінеті реабілітаційного центру, де працювала Софія, завжди пахло медикаментами та мазями, що розігрівають.
Життєві історії 0
-Ти ось що, Тамаро, збирайся, давай. І поїсти чогось візьми, дорога не близька. Баба Тамара здивовано глянула на Петра. -Ти куди це зібрався? -До внучки поїдемо. До Тетянки. Годі на місці сидіти, від цього нічого не зміниться. Діяти треба, бо єдина онука нас з тобою скоро зовсім забуде
Петро Іванович, прокидався дуже рано. Давали знати про себе довгі роки трудової діяльності. Звичка
Життєві історії 0
Щось загорнуте в папір та целофан. Нагорі записка: – Моєму єдиному онукові на весілля! Тремтячими руками Іван дістав згорток. Розгорнув і
Витягнувши всі ящики, він побачив біля задньої стіни коробочку, яку раніше там ніколи не
Життєві історії 0
– Мені що, тепер із друзями посидіти не можна? Тобто тобі я кольє купую за сотні тисяч, а сам у бар не можу сходити? Світлано, тобі не здається, що когось у сім’ї обділяють? Я хочу піти з друзями, і я піду!
– Світлано, ніяк не можу дочекатися вечора! – Даня так весело це сказав, що
Життєві історії 0
-Значить так, Толік. Я тобі говорю, як чоловік чоловіку. Одружишся з нею – ключі на стіл покладеш. Від квартири, яку ми з матір’ю тобі купили. І від машини, яка теж за наші гроші купувалась! Ти мене добре зрозумів, синку?!
-Значить так, Толік. Я тобі говорю, як чоловік чоловіку. Одружишся з нею – ключі

You cannot copy content of this page