Самотня жінка мене зрозуміє. Потік кран! У суботу. Надвечір. А чоловіка нема… Особи моєї
– Ти б хоч для пристойності документи зі столу прибрала, а то валяються, як
-Ти це… Ларо, послухай, – сказав Степан, не зводячи очей з телефону. – Я
Віка мимоволі сповільнила крок, коли їхня розкішна автівка підкотила до будинку Артема. Все навколо
Катя та Сергій жили в будинку, який Каті залишила бабуся. Будинок був великий –
Чотири роки. Цього часу вистачить, щоб вивчити нову мову, збудувати дім, виростити сад. Олена
Олена вже збиралася вибухнути. Руки її здригалися, коли вона підносила до очей роздруківку з
– Давай міркувати категоріями ефективності, Варю. Це спеціалізований пансіонат, а не колонія суворого режиму.
«Цікава яка в нас сьогодні пошта, Вікторе. Дуже незвичайна. Я так і не второпала,
Людмила дізналася про коханку чоловіка останньою. Усі знали, навіть дочка, але мовчали. Із донькою