– Ти віддала все сусідові? – дочка верещала в слухавку. Вона не могла збагнути, чому я насправді так вчинила
Ніж застиг над огірком. З великої кімнати долинало: – Ти там був тричі за
Негативна карма…
Системний адміністратор Петренко познайомився з дівчиною в інтернеті, а вона йому каже: – Карма
Місяць перетворився на три роки
Оксана сиділа на ліжку та дивилася на коробки. П’ять картонних коробок – все їхнє
– Ми ж із тобою друзями розійшлися, – продовжувала колишня. – Я раніше намагалася додзвонитися до тебе, але не могла. Шукала тебе в офісі твоєї фірми, сказали, що ти звільнився. Дівчина там якась світленька, мила уточнила, що ти ще й поїхав кудись… Колишня говорила, не зупиняючись ні на мить
Віктор був вдома, коли пролунав дзвінок телефона. Номер був незнайомий. Припускаючи, що це дзвонять
– Мамо… – шепотіла вона. – Що ж я наробила…
– Мамо, ти тільки не переймайся відразу, гаразд? Я довго думала, чи говорити тобі,
– Вона не випливе, – сказав чоловік, – течія тут шалена. – А як випливе? – запитала подруга. – Не випливе. І потім, всі бачили, як вона хильнула лишку на поминках
– Вона не випливе, – сказав чоловік, – течія тут шалена. – А як
– Бабусі, дідусі, рідні повно, а ви мені гроші платите. Безкоштовних няньок повно. Я, звичайно, не проти, допоможу. – Тітка Катя, вони й за гроші не хочуть
Ганна у сім’ї була старшою. У вісімнадцять років вона вискочила заміж, начебто стрибнула в
– Мамо, ну тут же сплошна вигода для всіх! Дача залишиться в родині! Ти уяви, якщо теща продасть дачу комусь іншому, то ми її ніколи не отримаємо у спадок
Ірина Тимофіївна розігріла собі суп і вже збиралася обідати, як помітила біля під’їзду машину
– Не дивно, що тобі чоловік зраджує
Олена сиділа в кафе і чекала на подругу. Виглядала вона, мабуть погано, проте зараз
– Ой, знову ти зі своєю романтикою. Ти вже доросла дівчинка. Ну, не можна ж вигадувати більше, аніж є насправді! Зрозуміло, що, дивлячись на тебе, він був у захваті: сімнадцятирічна вродлива дівчина, явно закохана. Чого не радіти?
– Все-таки ти нерозумна і романтична, як дитина, Оленко, – говорила Алла, збираючи пляжну

You cannot copy content of this page