Життєві історії 0
– Мамо, – сказала я, – це ж бабуся писала. Вона написала кому що. Ось моє ім’я. Ось адреса. – Не твоя справа! – Мама зробила крок до мене і потяглася до аркуша. – Бабуся багато чого писала! Я вас обох ростила, а ви мені за ці квартири мізки готові виклювати
Бабуся подарувала мені брошку з бірюзою, маленьку, потемнілу, з емаллю, що облупилася, по краю.
Життєві історії 0
– Та як ти посміла ще й сюди прийти?! Ах ти ж безсоромна! – закричала вона. Лариса очі вирячила від здивування. Вона вперше бачила цю жінку і не могла збагнути, чому вона підбігла до неї. – Мало тобі було, що чужого чоловіка ледь з родини не повела, то ти й сюди приперлася!
– Привіт, любий мій, – відкривши хвіртку, сказала Лариса. – Ну, як ти тут…
Життєві історії 0
-Ваш пес? – закричала вона. – На повідку таких водити треба! Я аж пакет випустила.
Михайло переїхав у свою нову однокімнатну квартиру. Ну що сказати, не колишні хороми, звісно,
Життєві історії 0
– Ти, Наталю, добре заробляла, а тепер Андрієві доведеться й далі одному працювати! Настав час тобі на роботу виходити, а не в декрет черговий! – Незворушно заявила свекруха
– Я прийшла поговорити з вами. Андрію, клич свою дружину. – Поговорити? Про що?
Життєві історії 0
– Семене, – сказала вона тихо. – Ти пішов, коли мені потрібна була твоя допомога. Ти оформив квартиру на Катю – дякую за це, правда. Але повертатися тобі нікуди
Маргарита поставила чайник на плиту і лишилася стояти біля вікна. На столі, поверх вчорашньої
Життєві історії 0
– Вікторе Сергійовичу, це жарт такий? – Які вже жарти, Гено, – я глянув йому просто в очі. – Ви цінуєте свій відпочинок? Ви сплачуєте за спа-готель, за ресторани, за комфорт! Чому ви вирішили, що наш відпочинок, наш час та наше здоров’я коштують нуль гривень?
– Тату, відчиняй ворота, ми не плануємо стояти тут до вечора! – дзвінкий, незвично
Життєві історії 0
Майбутній чоловік – Андрій – був категорично проти життя за містом. «Колись на пенсії, може, й потягне до землі, – казав він, – а зараз я не збираюся по чотири години на день по пробках мотатися. Та й що у селі привабливого? Сум один!»
Напередодні Настіного весілля, як і належить, подруги вирішили влаштувати дівич-вечір. Останні два роки Настя
Життєві історії 0
– Навіщо нам такий тато, так Андрійку? Нам і вдвох добре, – сміялася мама. Коли Андрію було десять, мати познайомила сина з дядьком Ігорем. – Синку, дядько Ігор запропонував мені стати його дружиною. Він буде про нас з тобою піклуватися
– Ну от, тепер все працює, морозити буде, але перевірку зробити треба, – Андрій
Життєві історії 0
– Дати життя – це не лише на світ привести, мамо! Це ще й не дати цьому життю зламатися, коли воно зовсім тендітне…
– Ти тут ніхто, Катю! Просто додаток до свідоцтва про народження, – голос матері
Життєві історії 0
– Та ви просто дріб’язкові та жадібні! Через шматок м’яса такий скандал вчинили! Звичайні люди допомагають друзям! – Що ти несеш? Про яку допомогу ти говориш? Ви потребуєте? Голодуєте? Ні, ви просто захотіли пожерти та відпочити нашим коштом! І потурати вашому нахабству я більше не буду! Зрозуміло?
– Колян з Іркою пропонують у вихідні на шашлики вибратися? Поїдемо? Давно не збиралися,

You cannot copy content of this page