Життєві історії 0
-О, здрастуйте. Спите, чи що? Ну ви даєте! Десята ранку вже
-Андрій! А де велосипед? Ти його на вулиці залишив, чи що? Я тебе питаю!
Життєві історії 0
– На дворі двадцять перше століття, а у тебе кнопковий старий ще й чорно-білий. Самому не соромно? -Чому мені має бути соромно? – щиро здивувався Олег.
-Та купи собі вже нормальний телефон, – Ольга осудливо глянула на колегу, який набирав
Життєві історії 0
– Купив мамі дачу!Це я вже чула! Тепер хочу почути, коли ти повернеш мені моє! – Попри злість, Аріна намагалася говорити спокійно
Банківська програма відкрилася не відразу. Пальці погано слухалися Аріни, і вона двічі вводила не
Життєві історії 0
– Я поїду в інститут вступати, не хочу все життя дояркою працювати. Дівчата дружно сміялися над нею, вигукували образливі слова, називали “заучкою” і казали, що нікуди їй не вступити – “через тиждень вже в корівник піде працювати”
– Ну ти даєш, Марійка! В місто зібралася, чули, дівчата !? – зареготала Ніна.
Життєві історії 0
– З розуму зійшла. До чого це тепер все? Завтра я одружуся. У нас з тобою давно все скінчено, і ти це знаєш. Тут в сіни вийшла мати Віктора. Вона, побачивши на шиї у сина Галину, ахнула
Напередодні весілля Віктора в хаті було душно. Топилася піч, багато готували. Троє жінок на
Життєві історії 0
– Що ж ти за матір, що від дітей відмовляєшся, – запитав її чоловік. – Я не відмовляюся, а залишаю тобі на виховання. Буду відвідувати їх, як можливість буде
– Ти Влад не був гідний мене ніколи! І що я в тобі тільки
Життєві історії 0
-Хочу повідомити, – пролунав з трубки вкрадливий жіночий голос, – що твій чоловік зараз далеко не у відрядженні. Здогадуєшся, чим він зараз зайнятий?
Нехай на годиннику і була всього десята година ранку та спека була відчутною. Люба
Життєві історії 0
– Що, Васю, зі своєю колодою в оці життя прожив, поки чужа смітинка оскомину не набила? А потім і своя колода впоперек встала!
– Людко, де мій паспорт? – Прокричав Вася на всю квартиру. – Коротше, знайди
Життєві історії 0
– Навіщо відпустила? – З порога запитала мама, коли повернулася. – Та ти ж лаялася, що я його в будинок привела, тепер питаєш, навіщо відпустила! – Тетяна намагалася не показати мамі, що вона засмучена
Після нічного чергування Тетяна втомилася так, що ледве пересувала ноги. Морози змінилися відлигою, щодня
Життєві історії 0
-Агов, ви мене чуєте? Я приходжу додому і починається: шум, гам, я господареві вашому подзвоню на рахунок вас, неможливо ж так жити
-Що ж ви весь час шумите! – на порозі стояла сердита сусідка і не

You cannot copy content of this page