В голові Михайла крутилася недавня розмова з тещею, Вірою Миколаївною. Те, що вона сказала йому дві години тому, стало для Михайла справжньою несподіванкою, чимось нереальним, ніби йому уві сні це все здалося
Минуло сорок дні з того часу, як в Михайла не стало його коханої дружини
– Пробач, але всі мої гроші на банківських вкладах, – почала хресна, коли Катя звернулася до неї. – І, знаєш, я не отримаю відсотки, якщо зніму їх раніше за термін. Тож допомогти тобі я не можу.
Коли мами не стало, світ Катерини перевернувся. Їй було всього 23 роки, і вона
– Не дзвони мені більше, Лєро!
Світлана лежала в лікарні вісімнадцяту добу. Вона навчилася вимірювати час не годинами – вони
– Ну от, Любаша, – усміхалася старенька, – а ти боялася! Справедливість, вона як тісто, – довго сходить, але якщо мука хороша – обов’язково підніметься
– Послухайте, Любов Андріївно, – Павло Сергійович, власник великого меблевого комбінату, скривився, дивлячись на
– Світлано, у моєї сестри та мами проблеми. У їхній квартирі ремонт. Причому капітальний. А Віру звільнили з роботи, і вони тепер не можуть винайняти тимчасове житло, щоб там перечекати цей час. Усі гроші вкладені у квартиру, а маминої пенсії ледь вистачить на життя. – Знову? І що ти пропонуєш? Ми не можемо їм допомагати весь час!
– Світлано, треба поговорити. Мені дзвонила моя мама… – Денис присів поряд із дружиною,
– Ти віддала мій будинок чужому мужику? – голос Катерини надломився, пішов угору, став свистячим. – Ти мене викинула, як собаку! Я все життя орала на тебе – а ти ось так?
– Ти віддала мій будинок чужому мужику? – голос Катерини надломився, пішов угору, став
– Що ще за Юрко? – Я думала, може, ти знаєш, про що йдеться. Незабаром уся сім’я вирішувала цю загадку. Було незрозуміло, звідки взявся якийсь Юрко і, головне, хто він такий. І чому бабуся Зоя каже, що це його дитина?
Бабусі Зої не стало за два дні до дня народження. Зовсім трохи не дожила
– Самотність? Це те, що я відчуваю останні вісім років
– Самотність? Це те, що я відчуваю останні вісім років, – тихо відповіла Катя.
– Та годі тобі бурчати і гроші рахувати, – казала їй сестра. – Подивися на інших чоловіків, після п’ятдесяти животики відростили, ходять у спортивних костюмах чи під магазинами труться. Віктор завжди одягнений акуратно, за собою стежить, з роботи приходить вчасно, а що вихідні в гаражі проводить, то ж тобі спокійніше має бути
– Ти не розумієш, ми ж купили гараж у стані, що потребує ремонту, тому
Ціна красивого життя…
– Бабусю, ну ти чого? Він навіть у кафе не може замовити нічого, крім

You cannot copy content of this page