Життєві історії 0
– Мамо, відпусти мене. Я так змучилася! – Раптом сказала Слава
Даша часто приходила до моєї доньки. Вони були ровесницями. Даша жила у сусідній квартирі.
Життєві історії 0
– Бреше! Підвищили його, я бухгалтер, знаю його зарплатню. Хитрує!
– Тобі скільки разів повторювати? Нам потрібні гроші! Ти давно вже мала обробити свого
Життєві історії 0
– Або мама їде з нами, або я нікуди не їду! – Заявив благовірний
– Олено, треба б ще один квиток в театр взяти. Олена підвела очі від
Життєві історії 0
– Ну припустимо, на моїй шиї я вам висіти не дозволю, а ось опору у вигляді плеча – надам
Лариса приїхала в місто свого дитинства по дуже сумній причині, нестало її бабусі Світлани.
Життєві історії 0
-Ви Оксана, так? Я саме до вас. Я хочу щоб ви знали – я коханка вашого чоловіка
Було перше квітня. Як відомо день сміху та різноманітних розіграшів. У Оксани якраз видався
Життєві історії 0
Сказавши коханому, що чекає дитину, Ганна все побачила на обличчі Павла. Видно було, що він не чекав появи дитини і навряд чи хотів взагалі так рано одружуватись…
Ганнуся закохалася ще їй і 18-ти не було. Хлопець з їхнього села подобався їй
Життєві історії 0
– Мені здається, я знаю, чим тут пахне! Зрадою! – Гаркнув чоловік
– Яно! Привіт! Чула, що ти одружуєшся? Коли весілля? – Запитала Ліза. – У
Життєві історії 0
Вона не була впевнена, що батьки її майбутнього зятя Олега по-справжньому свататимуть їх із Сергієм доньку Олю. У них у селі сватання – це цілий ритуал, зі своїми звичаями та зі своїми правилами. А майбутні її свати – люди міські, навряд чи вони дотримуватимуться якихось звичаїв
Оксана закінчувала останні приготування для прийому гостей. Сьогодні у них у будинку гості незвичайні,
Життєві історії 0
– Ми ж, як краще хотіли…
– Яке ще музичне училище? – Мати жбурнула на стіл буклет, який Аня принесла
Життєві історії 0
– Квартира – це все, що в тебе є, не продавай, – застерігав брат
– Ти серйозно, Семене? Двісті п’ятдесят тисяч? Просто так, на якісь «курси особистісного зростання»?

You cannot copy content of this page