– З ким ти їдеш на море? – Як сувора вчителька запитала дружина. – З коханою жінкою. – З ким?! – З коханою жінкою! – Підвищує голос він, піднімаючись на ноги. – З тією, яка не смердить котлетами й не забуває доглядати за собою. Яка вміє фарбуватися та гарно одягатися. І ми з нею їдемо жити в Одесу. Ось так, Оксано
– Вечеря скоро? – пролунав стомлений чоловічий голос за моєю спиною. Повертаю голову на
– Знаю я таких, тільки й думають, як квартиру нашу привласнити.
– Синку, ну навіщо тобі вона? – суворо казала Раїса Миколаївна своєму синові. –
– Значить, мамі – Трускавець та лікувальні грязі за наш спільний рахунок, – Таня знову перевела погляд на зошит. А мені – список справ на всі вихідні, як відпочинок? І дірявий дах на додачу? – Гаркнула дружина
– Я тобі тут план накидав. Що за вихідні треба встигнути. Зошитний аркуш, списаний
– Ну як іде підготовка до весілля? Тебе Ванька ще не кинув? – Ні! Попри твої старання, сестро, – Валерія повільно посміхнулася. – У сенсі? – Напружилася Марта. – Ваня мені все розповів. А тепер скажи й ти, Марто. З чого раптом ти вирішила зателефонувати моєму нареченому та повідомити, що я йому зраджую
– З роками смак на хлопців в тебе стає все гіршим, чи нюх втрачаєш,
– Ти хто? – Запитала вона незнайомку. – Я Віра. Ой, а ви, мабуть, Ганна. Вибачте, я зараз піду! – У сенсі піду? Ти хто така? – не вгамовувалася Ганна. – Ви тільки не хвилюйтеся. Я дівчина вашого чоловіка!
Ганна їхала до коханого чоловіка, а точніше летіла на крилах щастя. Нарешті син закінчив
– Ти куди надумала? – Він затнувся і пильно подивився на дружину. – В ресторан, – спокійно відповіла Валя. – Який ресторан? У нас повний будинок людей! – У тебе повний будинок людей, Колю! – У мене є бронювання на одну людину. – Я збиралася тебе запросити, але ти знайшов собі компанію! Відпочивай, любий
– Я після роботи батрачити не наймалася! – Валя сказала це не голосно, але
-Михайле, ти не розумієш! Андрійко знаєш, що сказав мені на канікулах? Що мама постійно готує їм з татом макарони або вони замовляють піцу чи суші. Ні, я не буркотлива свекруха, я просто хочу їм допомогти
– Михайле, давай дорогою на дачу заїдемо ненадовго до Віті, – Наталя склала сумки
– Ти хочеш, щоб я їздив до твоєї матері? – Насупився чоловік. – Я хочу однакового відношення до обох матерів! Я не відмовляюся допомагати твоїй. Але я більше не робитиму вигляду, що в мене немає своєї мами, роботи та втоми! – Ти ставиш ультиматум? – Я ставлю межу
Коли в Ірини у сумці з’явилися ключі від квартири свекрухи, вона спочатку не надала
– Ой, дівчатка… Який чоловік, який чоловік… Боже, я такого давно не відчувала… У нас із Сергійком давно вже все не те. Все набридло, живемо як сусіди. Або як брат із сестрою. А тут! Ух…
– Ой, дівчатка… Який чоловік, який чоловік… Боже, я такого давно не відчувала… У
– Я у своєму будинку, що хочу, те й кажу! Я тут господиня, тож майте совість не суперечити та не огризатися! – Репетувала теща
Одружившись з Марією і проживши з нею кілька років, Ігор постійно відчував, що теща,

You cannot copy content of this page