Я поверталась із роботи, коли почула, як кричать кілька жінок. Виявляється, вони натовпом мало не напали на мою Арину, яка каталася на гойдалці. Я підійшла ближче і спитала, що сталося. Виявилося, що з охочих покататися на гойдалках, як і завжди, вишикувалася черга. Коли підійшла черга моєї доньки, її намагався відштовхнути малюк років трьох. Причому мама цього хлопчика не тільки не зробила зауваження своїй дитині, а й напала на мою, сказавши, що такій “коняці” не місце на дитячому майданчику, і вона має поступитися місцем молодшим
Мене завжди дуже дратували жінки, які вказують чужим дітям, як їм поводитися. Нещодавно з
Виношування проходило спокійно, я не мучилася токсикозом та іншими неприємними речами. Коли пішов останній триместр, бабусі зовсім втратили розум. Мало того, що вони регулярно тягли до нас таку кількість дитячих речей, що можна було магазин відчиняти, то ще й між собою домовитися не могли. Вилилося це в те, що нам було презентовано два ліжечка, дві коляски, інші дрібниці, типу пляшечок та іншого навіть згадувати не стану
Поки я була в положенні, що моя мама, що свекруха від радості у хмарах
З братом, у мене були дуже напружені стосунки, бо він дуже каламутний тип.Якось він почав зустрічатися з дівчиною, через нетривалий час вона опинилася в положенні. Вони одружилися і в цій же квартирі з’явилося немовля, що плаче. Мене переселили до прохідної кімнати. Через цю кімнату весь час з немовлям бігали. Умови були дуже “незручні”. І я вирішила, що настав час з’їжджати, зніматиму якесь інше місце за ці гроші. А родичі влаштували скандал, була всесвітня образа, бо вони розраховували, що я й надалі в них житиму і платитиму їм. Вони на ці гроші розраховували. У процесі пошуку житла виявилося, що за ці гроші, за які я у них винаймала кімнату, я змогла б винаймати квартиру. Уявляєте
Цю історію просмакують усі ті, хто має токсичних родичів. Ви прямо відчуєте це. У
Настя, моя сестра, вже рік як у розлученні. Цей фінал був закономірний, я взагалі не знаю, як вони так довго провели часу разом. За підсумками вона залишилася одна з двома дітьми, яким тоді було чотири та два роки. Спочатку вона жила з мамою, а квартира, яка дісталася їй від бабусі, здавалася. Іншого виходу вижити на той момент не було. Від такого співжиття не були в захваті ні мати, ні сестра. Мамі було дискомфортно, бо вона літня людина, яка вже звикла жити в тиші, спокої та за власним графіком, а сестрі доводилося підлаштовуватися під маму і вислуховувати її вчення. Настя ж добре вміє в потрібні моменти “включити” наївність. Тобто вона вдає, що не помічає, як важко мамі возитися з її дітьми. Мало того, що у мами вік вже далеко не дівочий, то вона ще й гіпертонік, куди їй скакати з двома дрібними карапузами? Але мама сестру шкодує – бідненька, двох дітей одна виховує
Сестра в мене та ще зозуля. Поїхала з друзями відпочивати, а двох дітей залишила
Приїхали з чоловіком у великий гіпермаркет закуповуватись у вихідні. Обидва любимо готувати, тому взяли два візки, щось беру для приготування я, щось – чоловік. Звичайно, чоловік все обрав набагато швидше і вже стоїть у довгій черзі на касі. Перед ним людини дві та за ним більш як три. Підходжу до нього і з посмішкою говорю: – Шановний, а чи не пропустите мене вперед? -Так-так, звичайно… – відповідає чоловік, не зрозумівши одразу приколу. Черга починає обурюватися, типу “жіночка, ідіть, встаньте в чергу!” – Мене на жаль не пропускають! Може я тоді свої продукти до вас у візок покладу? – Будь ласка, кладіть, – вже не приховуючи посмішки відповідає чоловік. Заперечення в черзі розжарюються, чути фрази “Ну ти подивися якась нахабна!”
Приїхали з чоловіком у великий гіпермаркет закуповуватись у вихідні. Обидва любимо готувати, тому взяли
Стосунки останнім часом із чоловіком стали натягнутими. Загострилося все в той момент, коли свекруха оголосила, що ми повинні переїхати до неї жити, тому що їй важко самій дати собі раду в побуті. А я вже проходила спільне проживання з цією жінкою, мені більше такого струсу не потрібно. Чоловік уперся – там же матуся, їй же треба допомогти. Так слово за слово й посварилися
Раніше я тільки з мамою свого чоловіка не спілкувалась, а тепер і з ним
Я терпіла і переконувала себе, що насправді це я не права. І терпіла б далі, якби не дізналася, що чоловік завів стосунки на стороні. Спеціально я не шукала, не виглядала і взагалі не думала в цьому напрямку, але соцмережі послужливо мені все показали. Це стало останньою краплею, що прорвала греблю. Рожеві окуляри змило остаточно, разом із тією милою поступливою дівчинкою, яка їх носила. Увечері після роботи чоловік побачив у коридорі сумки із речами. Це я збиралася переїжджати до батьків. Було довге з’ясування стосунків, де мене переконували, що біс поплутав, ні до чого руйнувати сім’ю, а розумна баба взагалі б просто промовчала, з родини чоловік не йшов. Але я сказала, що надто себе поважаю
Заміжня я пробула майже чотири роки. Понесло мене туди від великого, світлого і чистого
Закінчила Валя університет, пішла працювати до школи. Чи вчителем, чи методистом, чи ще кимось у цій галузі. Там і зустріла свого чоловіка – він сторожем чи охоронцем там працював. Валі тоді було двадцять три, її обранцеві двадцять дев’ять. Склалося в них кохання. Розписалися вони швидко, живіт сестри вже активно натякав, що час якось узаконити стосунки. Жити стали в орендованій квартирі, в якій до цього вже жив чоловік сестри. З роботи Валя пішла, не чекаючи декрет. Пояснювала це тим, що їй важко ходити та працювати у такій нервовій обстановці. – Мені зараз треба думати про себе та дитину, а мені там нерви мотають. Нічого, якось проживемо. Враховуючи, що чоловік у Валі теж сильно перенапружуватись на роботі не збирався, проживання забезпечували їм мати з батьком
Сестра принесла “радісну” новину, що чекає третю дитину. Звісно буде народжувати, а як же
Через рік після весілля сталася трагедія – сина збила машина. Він дивом залишився живим, лікарі казали, що він не в сорочці, а в бронежилеті народився, мав один шанс на мільйон. Але відновлення буде довгим, важким і дорогим. Але шанс на те, що син житиме повноцінним життям мінімальний, швидше за все залишиться з обмеженими можливостями. Звичайно, те, що я побачила було страшно. Але лікарі повторювали, що реабілітація може багато чого виправити, хоча чекати на чергове диво не варто. І коштує це дуже дорого, але тут можна було продати трикімнатну квартиру сина, купивши однушку, а різницю витратити на лікування. Кредити теж ніхто не скасовував. Я рішуче налаштувалась на довгу роботу з відновлення сина, а ось Жанна ні. Спочатку вона почала рідше приходити, а потім просто зникла і подала на розлучення. Зібрала речі та кудись з’їхала. Для сина це був удар, який мало не занапастив усі вже досягнуті результати. У нього просто зникло бажання боротися
Не хочу ні бачити, ні чути свою невістку. Я їй не вірю, вона одного
Коли ж було оголошено про весілля, дочка вирішила представити нам свого майбутнього чоловіка. Кандидатура майбутнього зятя справила не найкраще враження. Він був лише на рік старший за Риту, йому було двадцять років. Сам ніде після школи не вчився, працював на той момент продавцем-консультантом побутової техніки. Не вихований зовсім – розмови, звички, поведінка, потім ще й виявилося, що має умовний термін. Загалом не зять, а мрія. Рита дивилася на свого обранця закоханими очима, а в мене серце заходилося від жаху. Ось за це заміж? Коли її наречений пішов, ми з батьком постаралися переконати дочку, що не варто поспішати з весіллям. Можна ж просто зустрічатися, навіть жити разом, але не бігти одразу до РАГСу. – Я себе не на смітнику знайшла, щоб бути співмешканкою, – пишномовно заявила Рита. – Спочатку штамп у паспорт, потім вже спільний побут. На питання, де вона цей спільний побут збирається налагоджувати, донька невизначено відмахнулася, мовляв, розберемося у процесі
У нас із чоловіком двоє дітей – старший син Слава та молодша дочка Рита.

You cannot copy content of this page