Хочу поділитися з вами історією, яка сталася нещодавно з моїми колегами. В черговий раз переконуюся, що оригінальний підхід багато виправдовує.
Мій друг Антон, забув що дружина повертається з іншого міста, де проводила свою відпустку, з дітьми і замість того, щоб чекати сім’ю на вокзалі, рахувати хвилини до приїзду, він поїхав до Харкова на Щорічну зустріч з однокласниками.
Ображена дружина м’яко кажучи образилася і перестала відповідати на дзвінки чоловіка. Шлюб був просто на грані розпаду. Ревнива дружина ще накрутила себе, мовляв поїхав до коханки…
Шкода мені стало, люди добрі, пара приємна. Почали ми з Антоном думати – гадати як сім’ю зберегти.
– Треба щось креативне придумати, – сказав я.
Трохи поміркувавши Антон виклав план з порятунку, дозрілий в його голові.
Мабуть тільки те й врятувало, що спокутувати провину Антону довелося дивним способом. Опублікувавши в одній із соціальних мереж пост, де написав що розділяють їх зараз 600 кілометрів – нічого для його любові, він поклявся подолати цю відстань пішки.
Пост моментально набрав значну кількість лайків. =) На шлях пішло десять з половиною днів. Але це того варте, і він заслужив прощення. Плюс отримав додаткові десять днів блаженства без дружини і дітей.
Після того випадку Антон все записує =).
— Та що ж ти за негідниця така! — заголосила Раїса Миколаївна, розмахуючи мокрою ганчіркою.…
— Олю, привіт! Не відволікаю? Слухай, тут така справа… до мене зараз начальник під’їде, Віктор…
Михайло вклав дітей спати і вирішив трохи подивитись телевізор, перш ніж теж вирушить до сну.…
Кілька років тому свекор одного разу не прокинувся. Тамара Петрівна того ж дня, ще до…
Анна застигла з чашкою кави в руках, немов хтось вилив на неї відро крижаної води.…
— Та пішов ти, Євгене! — Галина жбурнула мокру ганчірку в раковину так, що бризки…