– Баба за мужика триматися повинна, а у твоїй перед очима приклад її матері, нічого хорошого з цього не вийде, – вважає свекруха

Моя свекруха – жертва нав’язувань. Сама жила все життя з залежним від пляшки та який руки розпускав мужиком, і вважає, що всі повинні так жити, адже така у нас жіноча участь.

Саме баба, у свекрухи у лексиконі слово жінка не присутня, у неї лише баби. І ось ці баби повинні триматися за будь-якого мужика, бо куди їй одній, а якщо є діти, то тут взагалі без варіантів.

Приклад моєї матері, яка знайшла в собі сили, виштовхала зі свого життя батька, який пив, і підняла нас з братом на ноги сама, свекрусі як серпом по горлу.

Я так думаю, що вона просто заздрить у глибині душі, що моя мама змогла, а сама свекруха так і не наважилася на вчинок, все життя, поки свекра не стало, ходила бита.

Мій чоловік, заради якого свекруха зберігала сім’ю, свого батька ненавидів. А кому сподобається бидло, яке б’є тебе та мати, бо йому не дали грошей на пляшку?

Чоловік навіть кілька разів із дому збігав, але його знаходили та повертали. Наразі батька вже не має, як каже чоловік, “допився і позбавив нас від себе”.

У мене чоловік взагалі не п’є. Говорить, що з дитинства запах міцних напоїв не переносить, одразу асоціації з батьком, а це нічого хорошого не викликає.

Ми з ним живемо вже три роки, рік тому розписалися на велике невдоволення свекрухи. Вона мене не любить, бо я її навʼязливі стереотипи терпіти не стала.

Як тільки ми з чоловіком з’їхалися, вона стала приходити до нас на орендовану квартиру і вчити мене життя. Навіть покрикувати на мене намагалася.

Мовляв, її свекруха так розуму вчила, тепер вона мене вчитиме. Це вона не вгадала. Я посиділа кілька разів, послухала, потім попросила маму чоловіка покинути нашу квартиру і більше без запрошення не приходити.

Вона спочатку, мабуть, не зрозуміла, що я їй сказала, а потім почала кричати, що хто я така, щоб їй таке говорити, але мене на крик взяти складно.

У результаті свекруха пішла, але шипіла, як розпечена сковорідка, на яку плеснули води. З того часу вона веде невпинний бій за те, щоб ми з чоловіком розлучилися.

Пробувала вона різні заходи, і про погану господиню було, і про меркантильність, і про зради. Тепер вона зупинилася на тому, що я неодмінно кину чоловіка, причому в самий невідповідний момент.

– Баба за мужика триматися повинна, а у твоєї перед очима приклад її матері, нічого хорошого із цього не вийде. Висмокче з тебе всі соки, потім викине надвір!

З моєю мамою, до речі, у чоловіка чудові стосунки. Він із задоволенням ходить “до тещі на вареники”, допомагає їй по дому, вона теж завжди рада його бачити.

Це свекрусі теж любові до мене та моєї мами не додає. Але замість того, щоб зупинитися та подумати, що пішло не так, вона продовжує лити бруд.

Чоловік вже з нею спілкуватися відмовляється, тому що вона не може просто зателефонувати, завжди гидоту про мене сказати треба. Тепер вона ще звинувачує мене, що я її сина проти неї налаштувала.

Не знаю, що робити з цією людиною? Мені здається, що таке не лікується.