Буквально з другого-третього дня знайомства казав, що шукає собі дружину. Я не була готова до такого

За мною бігав чоловік, симпатичний, ніби забезпечений (але це не точно). Підозрювала, що він перебільшує свої прибутки.

Буквально з другого-третього дня знайомства казав, що шукає собі дружину. Саме дружину, серйозні стосунки. Якщо я на таке не готова, то нам не по дорозі. Я йому дуже підходжу (за його словами), гарна, вихована і вже не малолітка (33 роки). Я рішення швидко не приймаю, тому відповіла: «Як ти можеш вирішувати так відразу такі серйозні речі? Потрібен час, щоб зрозуміти твоя це людина, чи ні. Має бути однаковий погляд на світ, спільні цінності, схожі інтереси».

Я хоч і жінка, але внутрішній устрій у мене досить складний, я дуже вимоглива до моральних цінностей партнера, до його ерудованості та широти поглядів. З недалекою людиною, з якою і поговорити нема про що, мені швидко набридне.

Як виявилося пізніше, саме цінності у нас різні, і поговорити нам таки нема про що, крім найзвичайніших речей, типу того, у кого яке хобі і хто яку музику любить. Я ж годинами люблю говорити на філософські теми.

Причому із чоловіками про це мені говорити цікавіше, ніж із жінками. Він же говорив, мовляв, навіщо мені це все треба, я ж жінка повинна думати про дітей, про те, як смачно приготувати їжу, догодити чоловікові (мабуть шукає служницю). На мої тези щодо історії чи політики, говорив, що я дурненька просто (бо моя думка просто не збігалася з його думкою), хоча сам у цьому, повний нуль. Каже: «мене не цікавить політика, мені байдуже».

Але на політиці я не зациклююся, хоч як для чоловіка досить дивна позиція. Потім почали ще з’являтися нюанси, наче дрібниця, а досить дивна дрібниця. Наприклад: я збільшила губи, нічого йому не сказала, він побачив моє нове фото на аватарці у вайбері та почав писати, навіщо я себе зіпсувала, і що я зациклилася на зовнішності, мовляв, я вже стара для цього. Але це вже хамство, на мою думку! Я відповіла, що це моя особиста справа.

Другий випадок: прийшов до мене на роботу без попередження рано-вранці, у мене була директорка, але це його не зупинило, почав спокійно говорити про свої новини при ній. Я попросила прийти пізніше і взагалі була незадоволена і різка, він же образився і сказав, що я, мабуть, йому не рада. Загалом образ з його боку було дуже багато. Причому ображатись і обурюватися треба було мені, а не йому. Його дзвінки рано вранці, хоча я попереджала, що сова і мене ранкові дзвінки дуже дратують.

І нарешті, останньою краплею була брехня про те, що він грає на семи інструментах, не закінчивши музичну школу і взагалі йому ніхто ніколи не показував, він і нот не знає, просто в нього супер здібності, і він брав це з голови. На мою пропозицію зіграти та надіслати відео, почав відмовлятися, що все продав і зараз не грає, часу немає. Такої зухвалої брехні, я в житті не зустрічала, і головне, навіщо?

Взагалі хоч і говорив він гарно, гори золота та прекрасне ставлення обіцяв для майбутньої дружини, але чомусь викликав у мене лише сильне роздратування. Не могла я з ним розслабитись і припинила спілкування з ним. Тепер сумніваюся, чи раптом дарма? Може б він був хорошим партнером, а я погарячкувала?

У кого були такі випадки? Прошу порад, може, хтось потрапляв у подібну ситуацію.