Життєві історії

– Далі так продовжуватися не може, – сказала Марія після чергового звільнення Миколи. – Я тобі давно хотіла сказати, що треба переїжджати в село. Там же ж будинок є, твій, між іншим. Але чомусь там влітку відпочивають усі окрім нас. Дід хату тобі залишив. Тобою користуються, а ми тут виживаємо!

Сімейне життя Миколи та Марії у місті не вдавалося. Начебто й старалися, працювали, але назбирати грошей на своє житло так…

6 місяців ago

– Не можна у матері дитину відбирати! – Вона знову кине його, от побачиш! – плакала Лада. – Не кине! Серце материнське не дозволить, – впевнено відповіла мати. Але, як же вона схибила…

- Не можна у матері дитину відбирати! - Вона знову кине його, от побачиш! - плакала Лада. - Не кине!…

6 місяців ago

– Ти повинна віддати квартиру бабусі! Шануй вік! Рано тобі ще про спадок думати! – Репетувала мати

Катерина з якимось тривожним почуттям відкрила вже свою квартиру, яка раніше належала покійній бабусі Тасі. Бабуся була їй не рідна.…

6 місяців ago

– Ох, Іро, не в мене ти пішла, – журилася мама. – Не любиш ти землю. Мабуть, це вже не виправиш. Хоча якось у мене з’явилася надія. Пам’ятаєш, як ти мені сказала, що любиш наш будинок і город, і бур’яни, і мене заразом! Я правда спочатку подумала, що на тебе щось найшло, а потім зраділа – за розум донька взялася

– Барсику! Барсику! Та де ж його носить? – Ірина Іванівна стояла на ґанку, накинувши теплу кофту. Зимове село мовчало.…

6 місяців ago

– Про що ти ще не подумав? Про те, що ми із Сашком на морі взагалі жодного разу не були? Що ти прогуляв сімейні гроші? Про те, що ти обдурив не тільки мене, а й батьків?

- Ти не тільки мене зрадив! Я подаю на розлучення. Обговорювати тут нічого, - зневажливо кинула вона у відповідь і…

6 місяців ago

– Дарино, а ти чого нам запрошення не надіслала? – запитала Ірина, відірвавши очі від комп’ютера. – Не хочеш бачити колег на весіллі? – Вибач, не встигла, – думаючи про щось своє, відповіла Дарина. – А тепер вже й сенсу немає їх розсилати. – Чому це? – Весілля не буде, – ледь вимовила Дарина. – Мій так званий майбутній чоловік усе дізнався

– Дарино, а ти чого нам запрошення не надіслала? – запитала Ірина, відірвавши очі від комп’ютера. – Не хочеш бачити…

6 місяців ago

– Зіно, ти сидиш? – Що сталося? – Злякалася я. – Та нічого страшного, – якось дивно сказала мама. – Просто зустріла вчора твою свекруху на ринку. Костя, виявляється, одружується. – Як одружується? Ми ж не розлучені!

- Зіно, а борщ у тебе сьогодні якийсь прісний вийшов, - Валентина Петрівна похитала головою і відсунула тарілку. - Ось…

6 місяців ago

— Тоді мені варто купити нову сукню? Він глянув на неї з презирством: — Яку сукню, Алісо? Ти себе бачила? Думаєш, я це сказав, щоб ти пішла зі мною? Зійди на землю. Я не збираюся зганьбитися. Піду з однією знайомою, скажу, що тобі досі погано

— Артуре, я чекаю дитину! — вона ледь не збила чоловіка з ніг, кинувшись йому на шию. Так хотілося якнайшвидше…

6 місяців ago

– Стривай! Ти отримуєш підвищення, і перше, що спадає тобі на думку, це розділити наші гроші? – Саме так, – Дмитро знизав плечима. – Я заробив, я й витрачаю. Ти заробила – ти витрачаєш. Справедливо ж?!

– А мене підвищили! - Дмитро жбурнув портфель на диван з виглядом людини, що тільки-но підкорила Еверест. – Тепер я…

6 місяців ago

– Де Соня? Свекруха підійняла брови з виразом щирого подиву. – Соня? А, кішка! Винесла надвір. – Що? – Набридла вона мені. Шерсть скрізь, репетує ночами, їсть, як не в себе. Два роки терпіла її, годі! Поживе надворі, нічого страшного. Кішки живучі

- Ти знову затрималася! Вероніка стягла з плеча сумку і притулилася до стіни передпокою. Ноги гули після десяти годин на…

6 місяців ago
Show more Posts
Show previous Posts