Через маму мого хлопця, я вже й не хочу виходити за нього заміж. Але й піти я теж не можу

Через пів року після знайомства, хлопець запропонував жити разом, але винаймати квартиру не погодився, сказавши, що в нього велика квартира і місця нам вистачить. Я одразу відмовилася.

Не хотілося жити разом з його батьками, особливо з мамою, яка при першому знайомстві мені відразу не сподобалася. Мені здалося, що й від мене вона не в захваті. Але Борис переконав мене, що все буде гаразд, що в нас буде окрема кімната, і до нас ніхто не буде лізти.

Спочатку так і було, але не довго. Мама Бориса постійно всім була незадоволена, робила зауваження, все після мене переробляла, а одного разу навіть сказала: де ти виросла, і хто тебе так вчив прибирати?

Вона завжди спеціально це говорила при синові, щоб він знав, кого привів у будинок, і потай сподівалася, що він передумає створювати зі мною сім’ю. Хоча весілля ми не планували, вирішили пожити років зо два, щоб зрозуміти, хочемо ми створювати сім’ю чи ні.

Мати Бориса звикла у всьому його контролювати, а він не заперечує, звик уже, а ось я так не можу. Я з багатодітної сім’ї, і оскільки після мене було ще два молодші брати, то я рано навчилася не лише обслуговувати себе, а й допомагати мамі, стежити за молодшими дітьми.

Я вмію і готувати, і в’язати, але все, що я не роблю, майбутня свекруха не схвалює. Мені прикро, що Боря у всьому її підтримує, і навпаки, ще й мені дорікає, що я без поваги ставлюся до його мами, яка мені тільки добра бажає.

Я все більше розумію, що зробила помилку, погодившись жити в них, і тепер не знаю, що робити. Тим більше, Борис, раніше був такий уважний, а зараз дуже змінився: вечорами після роботи сидить за комп’ютером, і крім комп’ютерних ігор, його нічого не цікавить.

Я поки що не можу піти, бо мені навіть жити нема де, тих грошей, що я заробляю, ледве вистачає прожити, а платити за квартиру тим паче не зможу. Батьки кажуть, щоб я їхала назад додому, але там містечко маленьке і навряд чи я взагалі знайду роботу.

Зараз намагаюся знайти іншу роботу, з більшою зарплатою, але через те, що у мене недостатньо досвіду, мені скрізь відмовляють. Про це нікому поки не говорю, навіть Борису, але розумію, що заміж за нього я вже не хочу.

Daria

Recent Posts

– Ви мама Віктора? Ми з ним скоро одружимося! – Ні, я його дружина…

У п'ятницю Ірина оформила відгул. Після двох тижнів безперервної напруги, коли доводилося затримуватися в офісі…

22 хвилини ago

– Розлучайся, але дочка залишиться з тобою! – Заявила я чоловіку

- Розлучайся, Женю, завтра ж подавай, я заважати не стану, - сказала я, акуратно складаючи…

1 годину ago

─ Як же все це набридло! Хоч би щось змінилося

Щовечора, засинаючи, Ірина думає: ─ Завтра буде новий день. Але настає ранок, і все починається…

2 години ago

– Будеш ходити у нього по струнці…

Подруги прийшли ближче до вечора, одягнені у звичайний гарний одяг. Та й сама вдова була…

2 години ago

Якщо доля, – то зустрінешся і за тисячу кілометрів, а не доля, так не побачиш і поряд…

- Рито, а ви з Вадимом уже скільки разом? Років зо два? - Запитала Лариса…

3 години ago