Через пів року після знайомства, хлопець запропонував жити разом, але винаймати квартиру не погодився, сказавши, що в нього велика квартира і місця нам вистачить. Я одразу відмовилася.
Не хотілося жити разом з його батьками, особливо з мамою, яка при першому знайомстві мені відразу не сподобалася. Мені здалося, що й від мене вона не в захваті. Але Борис переконав мене, що все буде гаразд, що в нас буде окрема кімната, і до нас ніхто не буде лізти.
Спочатку так і було, але не довго. Мама Бориса постійно всім була незадоволена, робила зауваження, все після мене переробляла, а одного разу навіть сказала: де ти виросла, і хто тебе так вчив прибирати?
Вона завжди спеціально це говорила при синові, щоб він знав, кого привів у будинок, і потай сподівалася, що він передумає створювати зі мною сім’ю. Хоча весілля ми не планували, вирішили пожити років зо два, щоб зрозуміти, хочемо ми створювати сім’ю чи ні.
Мати Бориса звикла у всьому його контролювати, а він не заперечує, звик уже, а ось я так не можу. Я з багатодітної сім’ї, і оскільки після мене було ще два молодші брати, то я рано навчилася не лише обслуговувати себе, а й допомагати мамі, стежити за молодшими дітьми.
Я вмію і готувати, і в’язати, але все, що я не роблю, майбутня свекруха не схвалює. Мені прикро, що Боря у всьому її підтримує, і навпаки, ще й мені дорікає, що я без поваги ставлюся до його мами, яка мені тільки добра бажає.
Я все більше розумію, що зробила помилку, погодившись жити в них, і тепер не знаю, що робити. Тим більше, Борис, раніше був такий уважний, а зараз дуже змінився: вечорами після роботи сидить за комп’ютером, і крім комп’ютерних ігор, його нічого не цікавить.
Я поки що не можу піти, бо мені навіть жити нема де, тих грошей, що я заробляю, ледве вистачає прожити, а платити за квартиру тим паче не зможу. Батьки кажуть, щоб я їхала назад додому, але там містечко маленьке і навряд чи я взагалі знайду роботу.
Зараз намагаюся знайти іншу роботу, з більшою зарплатою, але через те, що у мене недостатньо досвіду, мені скрізь відмовляють. Про це нікому поки не говорю, навіть Борису, але розумію, що заміж за нього я вже не хочу.
Дочка щонайменше раз на місяць приходить, щоб поплакатися мені в коліна про своє складне сімейне…
Мама відмовляється нормально сприймати реальність. Я їй кажу, що хочу стати на ноги, щоб у…
Бабуся ще після того, як не стало батьків однозначно позначила мені свою позицію – я…
Я розумію, що не маю права вимагати свій подарунок назад, то в мене була істерика…
Мама все життя відмовляла мені у підтримці, навіть у найменшій. А ще вона ніколи не…
Насправді ніщо не віщувало біди. Зрозуміло, я помічала, що Андрій завжди виглядає з голочки, обожнює…