Не можна, не можна брати. Не бери. Ці слова постійно лунали в голові у Ані. Вона нещодавно схоронила свою найкращу подругу, а тепер і сама сильно захворіла.
Аня і Інна були подругами ще з дитинства, кожна з них мала свій характер, свої уподобання та інтереси, але їм завжди було цікаво одна з одною. Завжди вони знаходили про що поговорити.
Їх дружба тривала 6 років. І може тривала б більше, якби не раптова хвороба Інни. І звідки вона тільки взялася? Все було добре, молода, гарна, перспективна, вела здоровий спосіб життя.
Інна працювала в одній з сувенірних крамничок їхнього міста. У них там всякої всячини було безліч. Інка не любила всякий мотлох збирати, але їй дуже приглянулося і сподобалося одне кільце. Перстень був схожий на бронзовий, мав всередині чорний камінь. Інна витратила всю зарплатню і навіть взяла кредит щоб його викупити.
Після того в неї було багато проблем. Життєрадісна і весела Інна, яка раніше випромінювала позитив перетворилася на примару. Бліда, худа, вічно заплакана. Її мучили жахи по ночам. Дуже швидко вона згасла.
Коли її хоронили, то перстень поклали у труну. Аня довго на нього дивилася, а потім вирішила нишком забрати. Бабуся Інни просила щоби та не робила цього, але дівчина відмахнулася.
Не ясно, випадково чи ні, але і Анна дуже швидко відправилася до Інни. Тепер подруги назавжди разом. А перстень при загадкових обставинах зник.
- Ти що, виганяєш мене? - Закричав чоловік. - Із мого власного будинку? Ти у…
Осінній вечір огорнув місто золотистим серпанком. Під ногами приємно шаруділо листя, різних кольорів і відтінків.…
Світлана вийшла за Андрія, коли їй було тридцять п'ять, а йому тридцять вісім. Обидва вже…
– Не гульбанить, не зраджує. Що тобі ще треба, невдячна? Якщо ти зі своїм чоловіком…
- Ви що, тільки з відпустки повернулися? Знову на море їздили? Який раз вже за…
– Мамо, це нечесно, – сказала Аліна, – бабуся казала, що ти маєш продати цю…