Чоловік ображав мене і я пішла жити з дітьми до своїх батьків, а він тепер каже, що нехай батьки і годують нас

Виросла в сім’ї, де мама була жорстка. Не минало й дня, щоб вона не влаштовувала в родині скандал. Саме мама, тато зазвичай відмовчувався, або просто йшов. Терпів її, і, навіть не пам’ятаю, щоб хоч раз накричав на неї, тим більше підняв руку. Тому я не була готова, що чоловіки бувають істеричними.

Мій чоловік виріс в родині зовні благополучною. Ну з його слів. Але, кілька років тому, його батьки розлучилися. Хіба можуть розлучитися в благополучній родині? Думаю, що не все так гладко, як хочуть виставити батьки чоловіка і він сам.

Напевно все ж щось було не так, і характер чоловіка став – просто нестерпний. Це я вже зрозуміла пізніше, проживши з ним кілька років. Його може вивести з себе будь-яка дрібниця. Навіть сміх дітей або голосні скрипи дверей. Починає матюкатися, кричить на дітей і на мене, що я погана мати і не можу приструнити дітей, щоб вони вели себе добре. Навіть піднімає руку на мене.

Після весілля, коли став проявлятися важкий характер чоловіка, я все сподівалася, що він поміняється. Все робила для нього. Як в книгах пишуть мало не присвятила йому життя. А ставало тільки гірше. Не витримала, поїхала до батьків. Думала, буде просити вибачення, усвідомлює свої вчинки. Ні. Просто каже – хочеш будемо жити разом, не хочеш не будемо.

А я люблю його дуже сильно, і вже починається паніка, а раптом він не захоче більше сім’ї нашої, жити з нами.

Я дуже вразлива і від його грубості у мене починаються сльози. А це його ще більше дратує.

Думала про розлучення, але страшно. Незабаром мине рік відтоді, як живу з батьками. І за цей час він показувався пару раз. Дав кілька тисяч і каже, що не зобов’язаний мене утримувати, так як пішла сама до батьків, нехай вони і годують.

Хочу запитати. Це тип чоловіка такий, і нічого не змінитися, якщо я постараюся з ним знову жити. Або може є причина його злості, нападів гніву? Може якось можна вилікувати виправити … Не знаю, заплуталася зовсім.

Подруга каже, що розлучення теж не вихід. Що якщо навіть знайду іншого чоловіка, де гарантія, що не стане ще гірше. Що робити, підкажіть. Може хтось переживав таке.